Навигация по сайту

Популярные статьи

Увлекательный поход по Крыму

Мы предлагаем вам увлекательный поход по живописным местам горного Крыма, полюбоваться красотами каньонов и горных водопадов, послушать журчание горных рек и пение птиц, насладиться экзотическими пейзажами

Отдых в Карпатах

Активный отдых - это очень важная часть жизни абсолютно любого человека, который способен обогащать и закалять человека как напрямую физически, улучшая форму, так и духовно, психологически, морально,

Товаров для дома
Таблица из СП 54.13330.2011 « Здания жилые многоквартирные» Указанная в нормах величина воздухообмена должна обеспечиваться для расчетных условий: температура наружного воздуха +5 оС, и температуры

Остекление фасадов зданий в Киеве
При создании подобной конструкции все строительные работы проводятся внутри здания, то есть подъемная спецтехника не требуется. Витражное остекление встречается из пластика и металла. С витражами здание

Светотехническая компания Киев
Раньше мы совершенно не задумывались, насколько важно правильно выбрать, на какую лучше сторону окна в квартире или доме должны быть расположены, так как особой возможности «перебирать харчами» ни у кого

Лечение алкоголизма
Алкоголизм – это разновидность токсикомании, для этого заболевания характерно пристрастие к алкоголю, несмотря на негативные последствия. Людям, которые пьют постоянно и часто уходят в запой, может

Уролог в Житомире
Перечень узких специализаций врачей способен привести пациента в легкое замешательство. Поэтому при любых патологиях вы посещаете участкового терапевта, чтобы он разобрался, куда вас направить дальше.

Класна консультація
Все материалы, размещенные на сайте, созданы авторами сайта либо размещены пользователями сайта и представлены на сайте исключительно для ознакомления.

Адвокат по долгам
Профессия адвокат является одной из самых старинных. Впервые представители данного дела появились еще в Древнем Риме. В ту эпоху их называли патронами. Часто они не имели достаточного уровня знаний, за

Эксклюзивная дизайнерская женская одежда
Каждая женщина стремится выглядеть так, чтобы казаться окружающим эталоном женственности и хорошего вкуса. Но стоит справедливо заметить, что не каждая женщина  знает, как достигнуть в образе гармонии

Адміністративно-правовий статус громадянина » Реферати українською

Опубликовано: 22.10.2018

>Реферат

із курсу:Адміністративне право України

На тему: «>Адміністративно-правовий статус громадянина»

>Київ 2011 р.

План

>Вступ

1.Поняття тапорівняннязагального таадміністративно-правового статусулюдини й громадянина

2.Основніелементиадміністративно-правового статусу громадянина та їхні характеристика

3.Видиадміністративно-правового статусу громадянина

>Висновки

Списоквикористаноїлітератури

>Вступ

>Актуальність тимидослідження обумовлена тім, що людина, громадянинпроголошенаКонституцієюнайбільшоюсоціальноюцінністю.Зв’язокміжлюдиною та правомнайбільшповнохарактеризується черезпоняття правового статусу, вякомувідбиваються усіосновністорониюридичногобуттяіндивіда: йогоінтереси,потреби,взаємовідносини із Державою,трудова тасуспільно-політична діяльність,соціальнідомагання та їхньогозадоволення. Для наукиадміністративного права тадержавно-правової практикиважливимиєдослідженняадміністративно-правового статусу громадянина.Адміністративно-правовий статус громадянинадаєможливістьвизначитимісце та роль громадянина удержавно-управлінських таіншихсуспільнихвідносинах, щорегулюються нормамиадміністративного права.Наявність прогалин йколізій в нормативномурегулюванніадміністративно-правового статусустворює,по-перше,труднощі приздійсненніпосадовими особамидержавнихорганів таорганів місцевого самоврядуваннясвоїхповноважень, апо-друге, незабезпечуєналежноїреалізації тазахисту прав й свободлюдини й громадянина.Особливостіреалізаціїгромадянаминалежнихїм прав тавиконанняпокладених нимиобов’язків вадміністративно-правовихвідносинахзумовлені тім, щоостаннімпритаманніознакивладовідносин:обов’язковістьвиконаннягромадяниномправовихактіворганіввиконавчої влади таорганів місцевого самоврядування.

>Науково-теоретичну основудослідження складають роботи такихнауковців якБ.М. Лазарєв, В.А.Патюлин, О.Х. Скакун, М.С.Строгович, то йпевноюмірою впрацяхдослідників-адміністративистів, до тогочисліЄ.В.Додін, Л. В. Коваль, В.М.Манохин,І.М. Пахомов,Г.І. Петров,Ю.О. Тихомиров, В.В.Цвєтков, Ю. С. Шемшученко, В.Б.Авер’янов, О.Х.Андрійко,Г.В. Атаманчук, О.М. Бандурка,Д.М. Бахрах,Ю.П.Битяк,І.П.Голосніченко,Р.А.Калюжний, О.Т.Комзюк, В.Ф.Опришко, А.О.Селіванов, В.С. Стефанюк, М.М. Тищенко,І.В. Бойко,К.Г.Волинка,І.В.Гамалій, Л. В.Кузенко,О.І. Наливайко,М.О.Перепелиця, Ю. С.Педько, Н.В.Хорощак. таіншихвчених.

Метадослідження полягає впоглибленнітеоретичних засідоквизначенняадміністративно-правового статусу громадянина таобгрунтуваннінапрямків йшляхівудосконаленнязаконодавства України ізпитаньформування тареалізації цого статусу управозастосовчійпрактиці.

1. >Поняття тапорівняннязагального таадміністративно-правового статусулюдини й громадянина

>Перш ніжрозглядатизмістадміністративно-правового статусугромадян,необхідноз’ясуватисутністьзагального статусулюдини та громадянина. Слово «статус»відбулося відлатинського status – стан,положення [6; з. 616].Звідсиправовий статус –правовеположення (>тобтоположення,врегульоване нормами права),відповідноадміністративно-правовий статус –правовеположення у сфері державногоуправління чиположення,врегульоване нормами лишеадміністративного права. Уходідослідження зазначеного запитаннянеобхіднопідкреслити, щопоняття “>правовий статус” (яку широковикористовується унауковомуобігу) та “>правовеположення” за межі немаютьрозбіжностей, щодозволяєзробитивисновок про їхнітотожність.

>Взагалі вадміністративномуправі подсуб’єктомрозуміютьносія (>власника) прав йобов’язків у сфері державногоуправління, котріпередбаченіадміністративно-правовими нормами,здатного наданіі правареалізовувати, апокладеніобов’язкивиконувати [7; з. 72].

>Необхіднорозмежуватипоняття “>суб’єктадміністративного права” й “>суб’єктадміністративнихправовідносин”.Суб’єктадміністративного правамаєпотенційнуздатністьвступати вадміністративніправовідносини. У конкретномувипадкувінможе й не бутиучасникомправовідносин.Якщо громадянин не лагодитиадміністративнихправопорушень, то ми неєсуб’єктомадміністративно-деліктнихвідносин [8; з. 15]. Так,наприклад, громадянин України, щоперебуває заїї межами,можетеоретично ані в якіадміністративно-правовихвідносинах небратиучасті,тобто не бути їхньогосуб’єктом,однак,суб’єктомадміністративного прававінє,оскільки його як громадянинаадміністративно-правовінорминаділили комплексом прав йобов’язків. Під час перебуваннячергу,суб’єктадміністративнихправовідносин –цефактичнийучасникправовихзв’язків у сферіуправління,тобтовінобов’язково у якихбере доля.

Отже,підсумовуючиспіввідношення “>суб’єктадміністративного права” й “>суб’єктадміністративнихправовідносин” можнаконстатувати, що впершомувипадку мовайде пропотенційнуможливістьприймати доля вадміністративнихправовідносинах, а іншому – прореальну.Суб’єктиадміністративного праваможуть статісуб’єктамиадміністративнихправовідносин занаявностітрьох умів: 1)адміністративно-правова норма, щопередбачає праваабо/іобов’язкисуб’єкта; 2)адміністративнаправоздатність йадміністративнадієздатністьсуб’єкта; 3)підстававиникнення,зміни йприпиненняправовідносин (>юридичний факт) [9; з. 8].

>Вартозазначити, що дляадміністративного права характернанаявністьвеликоїкількостісуб’єктів ізрізнимиповноваженнями,структурою йправовимиякостями.Суб’єктамиадміністративного праває якорганивиконавчої влади,внутрішнічастиниїхньогоапарата,органигромадськихорганізацій,адміністраціяпідприємств,установ,організацій,виконавчо-розпорядницькіструктуриорганів місцевого самоврядування,структурнічастинипідприємств,установ,організацій, суди,органипрокуратури тощо, то йгромадяни, особини безгромадянства,іноземнігромадяни.Важливопідкреслити, що вюридичнійлітературізазначається, щоправове становищесуб’єктів одногорівня неоднакове [9; з десятьма].Якщопроаналізуватиадміністративнуправосуб’єктністьгромадян, тоз’ясується, що вонмаєрізницю взалежності відстаті,віку, стануздоров’я (неусіможутьпризиватися навійськову службу,вступати внавчальнізаклади).Середіноземнихгромадянособливимадміністративно-правовим статусомнаділенібіженці згідно із Законом України «Пробіженців» від 24грудня1993р. [10].

Уадміністративнійнауці запитання правового статусусуб’єктівадміністративного правадосліджено недостатньоґрунтовно, про щосвідчатьчисленніпублікації тадискусії із цого приводу [11; з. 82].Аналізвеликоїкількостіджерелнадавможливістьсформулюватинаступневизначеннясуб’єктівадміністративного права. Отже,суб’єктиадміністративного права –цефізичні таюридичні особини,наділені Державою правами таобов’язками в сфері державногоуправління та місцевого самоврядування, котріреалізують їхні шляхомвступу вадміністративно-правовівідносини, ізоднієїсторони, таоргани державної влади таоргани місцевого самоврядування та їхніпосадові особини,наділеніправовими нормамивідповіднимивладнимиповноваженнямищодоорганізаційнонепідпорядкованихїмсуб’єктів, ізіншоїсторони.

У цьомузв’язкутребапідкреслити, що сфераадміністративнихправовідносинхарактеризуєтьсянерівністюсуб’єктів, до одного ізсуб’єктівнаділенийвладнимиповноваженнями, але віншогопокладенийобов’язоквиконаннявимогвладногосуб’єкта. Зіншого боці,адміністративніправовідносинихарактеризуютьсяпокладенням наоргани державної влади таоргани місцевого самоврядування та їхніпосадовихосібобов’язкудотриманнясвоїхповноважень.

На думкувідомоговченого-адміністративиста Ю.Битяка,самегромадяниєнайбільшоюгрупоюсуб’єктівадміністративно-правовихвідносин [11; з. 84].Конституція Українинадаєперевагуінтересам, правам й свободгромадян передінтересами, правами і свободамиіншихучасниківправовихвідносин,виходячи ізпріоритетузагальнолюдськихцінностей.Людину,її життя іздоров’я, честь йгідність,недоторканність й безпечувизнають в Українінайвищоюсоціальноюцінністю. Права ісвободилюдини та їхньогогарантіївизначаютьзміст йспрямованістьдіяльності держави (ст. 3Конституції України).

>Найчастіше особавступає увідносини із Державою в сферівиконавчої влади, де практичнореалізуються наданііїйКонституцією та законами України права ісвободи. Дляреалізаціїдеяких прав, свобод йвиконанняобов’язківважливезначеннямаєгромадянство – постійнаправовийзв’язок особини таУкраїнської держави, щовиявляється в їхньоговзаємних правах йобов’язках. Право нагромадянствоєневід’ємним правом громадянина України,він неможе бутипозбавлений свогогромадянства. Кожна особамає декларація прогромадянство в Україні, яку вонможеодержати запевних умів.Громадянство непоєднується ізпостійнимитрудовими числужбовимивідносинами особини ізконкретноюорганізацією.

На всіхосіб, щопостійно читимчасовоперебувають на територї України,поширюєтьсяюрисдикціяУкраїнської держави.Протезаконодавство вбагатьохвипадкахчіткорозмежовує статус громадянина і особини, неототожнює їхні.Громадянин Українимаєширшийобсяг прав йобов’язків, ніж особа, котра непов’язанавідносинамигромадянства із Державою, до тогочислі і у сферізахисту (>недопустимістьвидачі громадянина Україниіноземнійдержаві, захист правгромадян за кордоном тощо).

>Доситьважливимєрозуміння, що особавиступає вадміністративно-правовихвідносинах як громадянин тоді, коли вонвиступає від собіособисто. Уадміністративно-правовихвідносинах особаможевиступати й не від собіособисто, а відіменіорганів держави.Звідсислідує, що особини, котрі ненаділенідержавно-владнимиповноваженнями, вадміністративно-правовихвідносинахзавждивиступають від свогоімені,тобто якгромадяни.Особи ж,наділені такимиповноваженнями, тільки вадміністративно-правовихвідносинахможутьвиступати від свогоімені, аінших – ані.

Таким чином, громадянин вадміністративно-правовихвідносинах -це особа, щовиступає від собіособисто й ненаділенадержавно-владнимиповноваженнями чинаділена, але й вданихконкретнихправовідносинах їхнього нереалізовує.

>Адміністративно-правовий статус громадянина України, як ужевищезазначалося,єскладовоючастиною йогозагального статусу,встановленогоКонституцією України [1], Законом України «Прогромадянство України» від 18 января 2001 р. [2] таіншимизаконодавчими актами України.

>Конституційніпринципи правового статусу громадянинабезпосередньовпливають наадміністративно-правовий статус громадянина.Аджесаме наосновіконституційних засідоквстановлюютьсяпринципи правового статусу громадянина в окремихгалузях права, до тогочислі й вадміністративномуправі.Крім того,міжнародно-правовінорми танормиіншихгалузей права Українитакожвпливають назміст таобсягадміністративно-правового статусу громадянина України.

Таким чином,зазначенедозволяєохарактеризуватиадміністративно-правовий статус громадянина тарозкрити йогосутність.Адміністративно-правовий статус громадянинавизначається яквстановлені законом таіншимиправовими актами права,обов’язки й відповідальність громадянина, щозабезпечують його доля вуправлінні Державою йзадоволенняпублічних таособистихінтересівзавдякидіяльностідержавнихорганів [9].Причомурегламентуються іохороняються якіндивідуальні правагромадян, щозближує їхні з процедурами приватного права, то йпублічні права й їхнього “>колективнівираження”.

Доти ж,узагальнюючи таконкретизуючивищенаведене,адміністративно-правовий статус громадянина України можнавизначити яквстановлену законом таіншиминормативно-правовими актами систему прав таобов’язків громадянина, Якареалізуються черезсуспільнівідносини в сфері державногоуправління, тазабезпечуєтьсясистемоююридичнихгарантій на доля вуправліннідержавнимисправами йзадоволенніпублічних таособистихінтересів через діяльність державної влади таорганів місцевого самоврядування.Саметакевизначеннядозволяєнайбільшповноохарактеризуватисутність таосновні характеристикиадміністративно-правового статусу громадянина.

2.Основніелементиадміністративно-правового статусу громадянина та їхнього характеристика

>Змістадміністративно-правового статусу громадянинарозкривається через йогоелементи.Загальновизнанимиелементамиадміністративно-правового статусу громадянинає: 1)правосуб’єктність; 2)громадянство; 3)основні права таобов’язки; 4)юридичнігарантії.Пропонуємопроаналізуватикоженцейелементдетальніше.

Уюридичнійнауці,зокрема вдоктриніадміністративного праванаголошується, щонабуттюособоюадміністративно-правового статусупередуєїї >правосуб’єктність та постійнаправовийзв’язок із Державою. >Адміністративнуправосуб’єктність , котрабезпосередньовпливає не так наобсяг й характерадміністративно-правового статусу,становлятьадміністративнаправоздатність йадміністративнадієздатність.

>Адміністративнаправоздатність –цевизнана законом загромадяниномфактичнаможливість бутисуб’єктомадміністративного права, матір права іобов’язкиадміністративно-правового характеру [11; з. 58].Важливозазначити, щоадміністративнаправоздатністьвиникає із моментународженнялюдини.Їїобсягвстановлюють йзмінюють задопомогоюадміністративно-правових норм.Вонапідтверджується документами прогромадянство – паспортом громадянина України, аосіб до 16 років –свідоцтвом пронародження.Правоздатність неможе бути обмежена чивідчужена, віднеїнеможливовідмовитисядобровільно (>оскільки такавідмова немаєюридичноїсили) [8, 24].Правоздатністьлюдиниутворюєюридичнепоняття особини і громадянина.Тільки увипадках,передбаченихкримінальним чиадміністративнимзаконодавством, громадянинможе бутипозбавленийякоїсьчастиниадміністративноїправоздатності – правапересування,батьківських прав тощо.Адміністративнаправоздатністьможе бутиповною чиобмеженою.Обмеженняправоздатностіполягає до того, що врезультаті діїадміністративно-правових нормвідбувається:

*звуження кола прав. Уданомувипадкуконкретний громадянинповністю чичастковопозбавляєтьсядеяких прав,наданихйомуособисто.Наприклад,позбавлення правакеруваннятранспортнимизасобами врезультатіздійсненняправопорушення,передбаченого ст. 130КпАП (>управліннятранспортнимизасобами встанісп'яніння) [5];

*покладання нагромадяндодаткових обовязків. У цьомувипадку на громадянина, поза його волею, вадміністративному порядку органомуправлінняпокладаютьсядодатковіобов'язки.Такіобов'язкиможуть бутиперсоніфікованими,тобтозверненими доконкретної особини,обов'язоквідбуватитакеадміністративнестягнення, яквиправні роботи.Можуть матірзагальний характер,наприклад,обов'язокдотримуватисяпевних правил приперебуванні околицяхепідемій,епізоотій,екологічних катастроф;обов'язокдотримуватисьрежимнихвимог прироботі ізлітературоюобмеженоговикористання тощо.

Убудь-якомувипадкуобмеженняправоздатностімаєвинятковотимчасовий характер йможе бутивикликанелишеоднією із двохобставин.

1.По-перше.Виникненняособливих умівздійснення державногоуправління (>стихійні лиха,епідемії,епізоотії,умовицивільної оборони), коли нагромадян вадміністративно-правовому порядкупокладаютьсядодатковіобов'язки й коли немаєможливостіреалізовуватипевні права,передбачені нормамиадміністративного права. Так, напідставі Закону України "Пронадзвичайний стан" від 26червня 1992p.можутьвстановлюватисятимчасовіобмеження прав й свободгромадян (ст. 1) [4],зокрема: вводитисякомендантська година, под годинуякоїзабороняєтьсягромадянамперебувати угромадськихмісцях безспеціальновиданихперепусток йпосвідчень (п. 1 ст. 23);перевіркадокументів,проведенняособистогоогляду,перевіркажитлагромадян (п. 3 ст. 23);висланняпорушниківгромадського порядку, котрі неє жителямиданоїмісцевості, домісця їхніпроживання (п. 7 ст. 23);встановленняособливих правилкористуваннязв'язком (п. 9 ст. 23) 1.

2.По-друге,скоєнняконкретнимгромадяниномправопорушення, у зв'язку ізчим наньогопокладаютьсядодатковіобов'язки чивінпозбавляється окремих прав.Громадянин,притягнений доадміністративноївідповідальності,зобов'язанийвиконатирішення компетентного державного органу прозастосування доньогосанкції,наприклад,сплатити штраф.Відноснопевноїкатегоріїгромадян (>звільнених із місцьпозбавленняволі тавизнаних особливонебезпечнимирецидивістами; тихий,хтовідбуваєпокарання затяжкізлочини;засуджених два й понадразів допозбавленняволі забудь-якінавмиснізлочини,звільнених відвідбуття рядокпокарання ізобов'язковимзалученням до роботи тощовстановлюєтьсяадміністративнийнагляд,якийявляє собою систему обовязків таобмеженьщодопіднаглядних, котріґрунтуються наадміністративно-правових нормах [13].

>Громадянин, щовчинивправопорушення,може бутипозбавленийпевних прав (прав,зловживання чипорушення якіпризвело доправопорушення). Так,порушенняводіямитранспортнихзасобів правилдорожнього руху (ст. 122),перевезення людей (ст. 122),проїздузалізничнихпереїздів (ст. 123) тощоможутьспричинитипозбавленняводіїв прав накеруваннятранспортнимизасобами.Громадянин,позбавлений вадміністративному порядкусвободи (>підданийадміністративномуарешту), черезістотнеобмеженнясвободипересування таособистоїсвободивзагалі немаєможливостіздійснювати своїокремі права в державномууправлінні.

Під час перебуваннячергу, >адміністративнадієздатність єдругоюскладовоючастиноюадміністративноїправосуб'єктності. При цьомуадміністративнаправоздатністьєосновоюадміністративноїдієздатностігромадян,оскільки вонскладаєумови, за якіреалізуються їхнісуб'єктивні права іобов'язки.

Отже, >адміністративнадієздатність –цевизнана закономспроможністьгромадянсвоїмидіяминабувати таздійснювати права івиконуватиобов'язкиадміністративно-правового характеру [13; з. 24]. Уповномуобсязіадміністративнадієздатністьнастає іздосягненням18-річноговіку. Разом з тім, вонвиникає й подосягненні16-річноговіку –одержання паспорти ідотримання правилпаспортноїсистеми,охоронаприроди тощо.Адміністративнадієздатністьможенаставати вдеякихвипадках й додосягнення16-річноговіку – декларація пропрацю.Достатньоцікавоює теза, щовисловлюється внауковійлітература про ті, щоадміністративнадієздатністьможевиникатинавіть ушколярів здосягненням6-річноговіку – мовайде про права йобов’язки, котрівиникають под годинукористуванняпідручниками ушкільнійбібліотеці [14].Безперечно,зазначенеположенняпотребує болеедетальноїнормативно-правовоїрегламентації таподальшогорозвитку вправовійдоктрині.

>Вивченнянауковоїлітературидозволяєстверджувати, що >адміністративнаделіктоздатність >залежить відбагатьохфакторів,зокремавіку, стануздоров'я,соціальний статус тощо. разом звищезазначенимиелементамиадміністративноїправосуб’єктностідоцільновиокремити >адміністративнуделіктоздатність , котраінодірозуміється якскладоваадміністративноїдієздатності [16; з. 75]. Укласичномурозумінніадміністративнаделіктоздатністьявляє собоюздатність особини нестиадміністративну відповідальність за скоєнняадміністративногоправопорушення. Зачиннимадміністративнимзаконодавствомадміністративнаделіктоздатністьвиникає із 16 років.

Таким чином,підсумовуючи можназазначити, щопередумоваминабуттяадміністративно-правового статусу громадянина Україниєадміністративнаправоздатність,адміністративнадієздатність,адміністративнаделіктоздатність якскладоваадміністративноїдієздатності.Самецізазначеніелементи усвоїйорганічнійєдностісвідчать пронабуттяособоювідповідного статусу, асамеадміністративно-правового статусу громадянина.

>Стосовно >громадянства як одного зважливихелементівадміністративно-правового статусу, тоюридичнійнауці воно тавизначається якпублічно-правовий станіндивіда, щоявляє собоюстійкий (постійна)правовийзв'язоклюдини ізконкретною Державою, щообумовлюєвзаємні права таобов'язкигромадян та держави увипадках,зазначених узаконі [26; з. 250]. На мойпогляд, щостосується такогоелементу правового статусу, якгромадянство, товінповністюохоплюєтьсяпершимелементом - комплексом прав й обовязків (>оскількигромадянство, як було бвідмічено,це не щоінше, якстійкийправовийзв'язоклюдини ізсуспільством,здійснюваний черезвзаємні права йобов'язки).

Доосновних прав ,крімневід'ємних (на життя,здоров'я, честь,гідність тощо), можнавіднести: свободу слова,міграції,зборів,власності,користуваннязасобами транспорту,будовами,політичні права (доля взаконодавчій,виконавчій таюрисдикційнійдіяльності держави) таін. Комплекс прав й обовязків урізнихгалузяхуправлінняскладають права напідприємництво тастворенняпідприємств, на грішну землю, наосвіту, накористуваннядосягненнями культури тощо.Гарантіїреалізаціїцих прав й обовязків, атакожмеханізм забезпечення їхні Державоюзнаходятьсвоєвідображення вКонституції тазаконодавчих актах України.

>Головнимчинником забезпеченняреалізаціїадміністративно-правового статусу громадянинавизначено >гарантії , котрітрадиційнорозглядаються якправовізасоби, котрізабезпечуютьреалізацію,охорону та захист прав, свобод таобов’язківлюдини й громадянина.Найбільшпоширенимпідходомщодорозуміннясистемигарантій правгромадян вюридичнійлітературіє їхнікласифікація назагальні йспеціальні. Дозагальнихгарантій як правило належатиекономічні,політичні,ідеологічні, а доспеціальних –юридичні.Економічнігарантії –цествореннятакоїматеріальноїбази життясуспільства, яку дозволило б забезпечитивільнийрозвитоккожної особини,створитигідніумови життягромадянам країни.Сюдивідносятьсястабільна йефективна роботапромисловості,стабільний курс національноївалюти,своєчаснавиплатазаробітноїплатні,соціальнихвиплат,зростаннядобробутугромадян й т.п.Політичнігарантіїпередбачаютьпріоритет особини й громадянина всуспільстві йдержаві, політичнийплюралізм,визнання прав й свободлюдини й громадянинавищоюцінністю.Ідеологічнігарантії –цезабезпечені Державоюідеологічнабагатоманітність,неприпустимістьвизнання Державою жадноїідеологіїобов’язковою,заборонацензури, системаморально-правовихуявленьособистості [29; з десятьма].

Під час перебуваннячергу, >юридичнігарантії –цесукупністьзакріплених вадміністративно-правових нормахзасобів (умів,способів), атакожорганізаційно-правова діяльність по їхньогозастосуванню,спрямована на забезпеченнябезперешкодноїреалізації йвсесторонньоїохоронисуб'єктивних правгромадян [25; із 16-го].Відповіднорозрізняютьнормативно-правові таорганізаційно-правовігарантії. Де Першіявляють собоюправовінорми, щозабезпечуютьреалізацію прав вадміністративно-правовій сфері, адругі –єінституціями (органами), котріприймають доля в забезпеченнюреалізації правгромадянами. Так було в цьомуконтексті можна навести думку У. І.Кожухіна,який включивши дозмістюридичнихгарантій не лишеправовінорми, але й йрізного родудержавніустанови,органи держави, на котріпокладенийобов'язокзабезпечуватиреалізацію прав й свобод. Таким чином, ужейдеться про системудержавно-правовихзасобів [25; з. 15].

>Юридичнігарантіїможуть бутиподілені наматеріальні йпроцесуальнігарантіїздійснення прав йвиконання обовязків.Матеріальніюридичнігарантіївизначаються яксукупністьправомочностігромадян, атакожзасобів правового забезпечення їхніохорони йзахисту впроцесіреалізації.Процесуальніюридичнігарантії -цепередбаченіадміністративним правомспеціальніпроцедурні правилареалізації прав, атакож порядок їхньогоохорони йзахисту уразіпорушення [18; з. 22].

>Взаємодіючи йдоповнюючи один одного,матеріальні йпроцесуальніюридичнігарантіїстворюютьможливість реальногоздійснення права. Черезвідсутністьоднієї ізцихкатегорійпроголошене право частостаєдекларацією,оскільки йогореалізаціязалежить відрозсудусторін.

>Нормиадміністративного права, котрігарантуютьвиконання прав й обовязківгромадян у сфері державногоуправління,похідні відКонституції України, вякійзакріплений рядположень, щодозволяютьуникнути впроцесіадміністративноїнормотворчостіобмеження прав й свободгромадян, їхнівідміну, чипокладання нагромадяндодаткових, нових,необгрунтованих обовязків.Нимиєнаступні:по-перше, зазагальним правилом, неповинніприйматисязакони,підзаконніакти, котріобмежують чивідміняють правагромадян;по-друге,такеобмеженняєможливимлише завизначених,надзвичайних умів йлише законом (ст. 64Конституції); по третє,такеобмеження неєбезстроковим,дієлише одну годину діїнадзвичайнихобставин;по-четверте,є права йсвободигромадян, котрі непідлягаютьобмеженню забудь-яких умів.

Таким чином,підсумовуючи, можнастверджувати, що у склададміністративно-правового статусу громадянинавходятьсамеюридичнігарантії –цеправовізасоби, котрізабезпечуютьреалізацію,охорону та захист прав, свобод таобов’язківлюдини й громадянина.Проаналізувавшитаківидигарантій якнормативні таорганізаційні,визнано, щогарантії –це не лишенорми права, а і системазаходів, щозабезпечуєреалізаціюгромадянамисвоїх прав таобов’язків тазапобігає їхньогопорушенню. Інарешті, заневиконання чиненалежневиконаннясвоїхюридичних обовязківнаступає >юридична відповідальність , аотже,її роль –гарантувативиконаннясуб'єктами правасвоїхюридичних обовязків.Звідсивитікає, щоюридична відповідальністьєскладовоючастиною такогоелементу, якюридичнігарантії прав й обовязківгромадян.

3. >Видиадміністративно-правового статусу громадянина України

>адміністративнийправовий статус людина громадянин

Придослідженніпоняття правового статусу особини вартозвернутиувагу, щокожен громадяниннаділений не лишезагальнимправовим статусом, але йтакожмаєможливість статіносієм комплексуспеціальних прав таобов’язків (>правовий модус особини), щопередбачаєнабуттягромадяниномспеціальногоадміністративно-правового статусу.

>Загальнийадміністративно-правовий статусгромадяндоповнюється,залежно відсоціальноїролііндивідуальногосуб'єкта,спеціальнимиадміністративно-правовими статусами.Взагалі, внауковійлітературі невироблено єдиної точкизорущодоспіввідношеннязагального йспеціальногоадміністративно-правового статусуіндивідуальнихсуб'єктів [17]. Так,деякіавторивважають, щоадміністративно-правовий статус громадянинаєскладнимюридичнимутворенням, якумістить всобічотириелементи.

>Першачастина прав й обовязківєправовим статусом особини, друга – статус громадянина,третя –соціальний статус (>правовістатусивійськовослужбовців,учнів,робочих,пенсіонерів й т. п.),четверта –особливий статус (>сукупність прав й обовязків, які особанабуває посвоємубажанню:мисливця-любителя,водія-любителя й т. п.) [18; з 12].

>Є йінша точказору,відповідно доякоїадміністративно-правовий статус громадянинаєзагальним йспеціальним [16; з. 24, 7; з. 46, 19].Необхіднозазначити,ця точказоруєнайбільшпоширеною вюридичнійнауці тапідтримуєтьсябільшістювчених.

>Випливаючи ізцієїлогіки, Бахрахвиділяєспеціальніадміністративно-правовістатусиіндивідуальнихсуб'єктів,виходячи зсоціальноїроліостанніх. Це – статусчленівадміністративнихколективів, статуссуб'єктівадміністративноїопіки, статусжителівтериторій ізособливимадміністративно-правовим режимом, статуссуб'єктівдозвільноїсистеми [20; з. 112].

>Під членамиадміністративного колективурозуміютьсягромадяни, щознаходяться встійкихправовихвідносинах ізяким-небудьадміністративнимколективом (учбовим закладом,державним органом,місцемвідбуванняпокарання увиглядіпозбавленняволі й т. буд.).Спеціальнеправовеположенняцихгромадян йобумовлюєтьсянеобхідністю матірдодаткові права йобов'язки,пов'язані із членством вданомуадміністративномуколективі.Виникаютьтакіспеціальні права йобов'язки угромадян із моментуухвалення їхнього в члениадміністративного колективу йприпиняються із моментуприпинення цого членства.

>Підадміністративнимколективом вданомувипадкуслідрозумітибудь-якийорганізованийколектив людей,чиявнутрішняорганізаційна структура втій чиіншійюридичнійформівизнана Державою.

Під час перебуваннячергу, подсуб'єктамиадміністративноїопікирозуміються особини, щопотребуютьзахисту держави у зв'язку іздеякимидемографічниминесприятливимичинниками,технічними йекологічними катастрофами й т.д. Неслідплутатиадміністративнуопіку ізсоціальною (>виплатапенсій).Суб'єктиадміністративноїопікимаютьспеціальнеправовеположення всуспільстві ізогляду тих, що держававизналанеобхідність їхньогододатковогозахисту.

>Жителітериторій ізособливимадміністративно-правовим режимоммаютьспеціальнийадміністративно-правовий статус затериторіальноюознакою.Цейспеціальний статусвизначаєтьсяособливостями правовогоположеннятієї чиіншої територї (>зони).Особливийадміністративно-правовий режимможуть матірнаступні територї:прикордоннізони;закритіміста;заповідники; територї, на які введенонадзвичайнеположення;карантинні територї;вільніекономічнізони й т.д. як правило,особливийправовий режимцихтериторійполягає впосилюванні правового режиму (завиняткомвільнихекономічних зон).

Длярозумінняспеціальногоадміністративно-правового статусусуб'єктівдозвільноїсистеминеобхідновизначитися ізпоняттям „>дозвільна система”. Цесукупність правил й сама діяльність,здійснювана впевному порядку, щоприпускаєотриманнядозволів наїїздійснення.Носіями комплексуспеціальних прав й свобод заданоюознакою будутьгромадяни, котрі здобулиспеціальнідозволи (науправліннятранспортнимзасобом,носіння йзберіганнявогнепальноїзброї й т. буд.).Даний вид статусупокликаний забезпечитигромадянамнормальнуреалізаціюсвоїх прав й забезпечити при цьомуналежнусуспільну безпечу шляхомвиконання нимиспеціальних обовязків.

>Розширює тадоповнюєнаведенупозицію Д.Бахрахаросійськийвчений Про.Солдатов [21; із 42-го]. На думкувченогодоцільновиокремлюватинаступніспеціальністатуси: -членівадміністративнихколективів (>адміністративнийколектив при цьомурозуміється якорганізована група людей,особовий складорганізації, вякійвідносиничленіворганізації йадміністрації, їхнього права йобов'язкирегулюютьсяадміністративним правом. Цеорганивнутрішніхсправ,військовічастини,студентськіколективи й т. п.).Середстатусівчленівадміністративнихколективів, у своючергу,розрізняютьстатуси: 1) щонавчаються (>студентів,аспірантів,учнівтехнікумів йін.); 2)мілітаризованихслужбовців (>військовослужбовців,працівниківміліції,працівниківвоєнізованихформувань); 3)осіб, свобода які обмежена вадміністративному порядку; 4)суб’єктівадміністративноїопіки (>сиріт,біженців,безробітних тощо.); 5)жителівтериторій ізособливимадміністративно-правовим режимом; 6)суб'єктівдозвільноїсистеми; 7)державнихслужбовців; 8)осіб, щоскоїлиадміністративніправопорушення [21].

>Всіцістатуси увідповіднихвипадкахдоповнюютьзагальнийадміністративно-правовий статусіндивідуальнихсуб'єктівадміністративного права.

Отже,загальний йспеціальнийстатусиспіввідносяться якзагальне йчастина, деспеціальний статусрозуміється яксукупність прав й обовязків, котріконкретизують йдоповнюютьзагальні права йобов'язкищодорізнихосіб, щомаютьрізнеслужбове,сімейне й т.п.положення.

Таким чином,загальнийправовий статус йспеціальніправовістатуси особиниєстабільними, смердотізмінюються заволісуб'єкта, а нормативному порядку,єпередбаченимиправовими нормамисукупностями прав й обовязків увиглядіправовоїабстракції.Правовеположенняконкретної особиниєдинамічним.Вонопостійнозмінюєтьсязалежно відвиникнення,розвитку йприпиненнярізноманітнихправовідносин [22].

>Існує іінша точказорущодовидівадміністративно-правовихстатусівгромадян,виходячи із такогокритерію, як характерїхньоїгарантованоїдіяльності. Отже,розрізняютьнаступнівидистатусів. перший –загальногромадянський статус усправахкеруваннядержавнимисправами. Інший –функціонально-клієнтський, колигромадянизадовольняють своїінтереси йпотребизавдякикореспондуючимобов'язкаморганів, служб йпосадовихосіб.Третій – щопартнерськесприяє, колигромадяниберуть доля вдіяльностівиконавчихорганів йвиконуютьрізнісоціально-правовіролі.Четвертий –охоронний, колигромадянамзабезпечується захистїхніх прав йзаконнихінтересів як вадміністративному й судновому порядку, то й заходамисуспільно-політичноговпливу [23].

Разом з тім, вадміністративномуправівиділяється тривидиадміністративно-правового статусугромадян:загальний для всіхадміністративно-правовий статус громадянина,спеціальний статуспевних групгромадян йіндивідуальний статусконкретнихосіб [24]. Узмістзагальногоадміністративно-правового статусу громадянинавходятьлишезагальні для всіхсуб'єктивні права йобов'язки й невключаютьсячисленні йрізноманітні права йобов'язки, котріпостійновиникають йприпиняються усуб'єктівзалежно відвиконання ними тихий чиіншихпрофесійнихфункцій,суспільногоположення, характеруправовідносин, в котрі смердотівступають,іншихобставин.Основні права йобов'язкигромадян, щовизначають йогозагальнийадміністративно-правовий статус,містяться урозділі 2Конституції України, але й,крім того, смердотіможутьміститися й в Законах України.

>Спеціальнийадміністративно-правовий статусгромадянхарактерний дляпевних групгромадян йзакріплюєособливість їхні правовогоположення у сфері державногоуправління.

разом ззагальним йспеціальнимадміністративно-правовим статусомкожен громадянинволодіє й статусоміндивідуальним. Ос-кількиіндивідуальні права йобов'язки взміст правового статусу невходять, можназробитивисновок про ті, щоіндивідуальнийадміністративно-правовий статусвизначається комплексомзагальних прав й обовязків й тихийспеціальних прав й обовязків,носієм якіє конкретна людина (>індивід).

>Найбільшоптимальним, на форумі нашу думку,євиокремленнязагального,спеціального йіндивідуальногоадміністративного-правовогостатусів громадянина.Виділенняостанньогорізновиду статусуєперспективним із точкизоруподальшихтеоретичнихрозробок в сферіадміністративного права.Адже котрінеповторюванівідбиткипальцівкожноїлюдини,такийнеповторюваний йогоіндивідуальнийадміністративно-правовий статусвнаслідок того, щоповедінкарегулює великий коло нормадміністративного права, йкоженмаєбезлічрізних прав й обовязків у сфері державногоуправління.

 

>Висновки

Таким чином напідставівсьоговикладеноговищеможемозробитивисновки, що, громадянинєпріоритетнимсуб'єктомадміністративного права,оскільки,відповідно доновоїдоктриниадміністративного права, щоформується в Україні, вструктуріпублічногоінтересу, щоохороняєтьсяадміністративним правом, забезпечення прав й свобод громадянинаєосновним.Саме

rss