Главная › Новости

Денис Бігус

Опубликовано: 12.01.2019

Денис Бигус о коррупции в Украине

Журналіст із Вінниці. У 2000-му перебрався вчитись до Києва і почалось.

Із 2000 по 2004 навчався в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка на історичному факультеті за спеціальністю історія слов’ян (слов’яни постійно втрапляють в якісь історії).

2002.04. – 2004.06.: писав про інтернет-сервіси та комп’ютерні ігри для видання "Мій комп’ютер" (щасливий час, грався і отримував за це гроші).

2002.08. – 2003.03.: прес-секретар Культурно-просвітницького центру "Дружба" при Міністерстві культури України (єдине, що я про те пам’ятаю – вони навчили мене пити каркаде без закусі, ті суворі мінкультівські тітоньки).

2003: в. о. редактора "Київський капіталіст" Медіагрупи РІА. (насправді то все тривало кілька тижнів, після чого мене звідтіля турнули, але для пам’яті залишимо).

2004: редактор районної газети "Дніпрянська правда" – крихітного передвиборчого проекту якогось забудовника з Дніпровського району Києва. Жодного випуску не збереглось. Згадки про те, хто це все організував – також.

2004: позаштатний кореспондент газети "Вечірні вісті". Написав їм зо три тексти.

2004.09. – 2005.02.: кореспондент політичного відділу ІА "Інтерфакс-Україна". Помаранчеву революцію провів "у полях" в костюмі хімічного захисту.

2005.02. – 2006.03.: кореспондент програми "Новий час" 5-го каналу. Колись я знайду те відео, викладу його, і ми всі славно порегочемо.

2005.02. – 2008.01.: нічний випусковий редактор ІА "Інтерфакс-Україна".

2006: Редактор новин порталу "Сьогодні", кореспондент сайту "Економічна правда", журналіст відділу політики газети "Час", редактор відділу політики газети "Українська газета", позаштатний кореспондент телеканалу КРТ та ще чогось, назви чого історія не зберегла (і, мабуть, добре).

2006.08 – 2008.01.: редактор відділу новин, а потім головний редактор ІА "Друга смуга". Автомобілі, аварії, всьо таке.

У 2008 році втомився від фауни та втік до флори – вирощував ялинки.

2008.01. – 2008.10.: оцифровував фото і відео "Сімейний архів".

2008.01. – 2008.11.: торгував якоюсь шалено дорогою автохімією PRO TEC (саме той стартап для кризи 2008-го, г-г-г-г).

2008.10. – 2010.08.: "Центр ландшафтного дизайну "Дивосвіт" (власне ялинки, ялівці й інша красива деревина).

До 2010 року навчився говорити з будь-яким дубом, тож повернувся до журналістики.

2010.09. – 2011.08.: редактор стрічки новин видання "Главред".

2010.09. – 2011.08.: редактор та диктор новин "Перша радіогрупа".

2010.09. – 2013.05.: спеціальний кореспондент телеканалу ТВі у програмах розслідувань "Знак оклику" та "ТендерНьюз". Після рейдерського захоплення каналу навесні 2013 року звільнився.

2013.05. – донині: кореспондент міжнародної мережі журналістів-розслідувачів OCCRP, публікувався у виданнях KyivPost та "Українська правда".

2013.07. – донині: отримав запрошення зробити розслідувальну програму від керівництва ЗІКу та сайту "Наші гроші". З осені 2013 автор та ведучий програми антикорупційних розслідувань "Наші гроші".

2014.01.: під час революції виїхав купити трохи знеболювальних на Майдан, в результаті придбав кілька бусів медикаментів та організував склад з розподілу ліків "Фізразтров".

2014.02.: брав участь у проекті ЯнуковичЛікс (відновлення втоплених документів Януковича у Межигір’ї).

2014.03. – донині: взявся збирати волонтерів для відновлення шредованих документів з офісу Сергія Курченка. Це перетворилось на ініціативу Канцелярська сотня. Наприкінці 2014 року Канцелярська сотня запускає проект Декларації. На початку 2015-го – проект ГарнаХата. Протягом 2015-го року ініціатива активно підтримує проекти з відкриття державних даних.

З весни 2015 року – викладач Української медіашколи (спільний проект ДойчеВеллє та Національної асоціації мовників), а також школи журналістики "Української правди".