Навигация по сайту

Популярные статьи

Главная Новости

Договори комісії: правові та документальні питання

Опубликовано: 13.01.2019

видео Договори комісії: правові та документальні питання

Ликбез для плательщиков налогов

Правові аспекти

За договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити одну або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента ( ч. 1 ст. 1011 ЦКУ ).



Відмінною рисою договору комісії є те, що комісіонер діє від свого імені. Причому в договорі, укладеному між комісіонером і третьою особою, комітента зазвичай не вказують ( ч. 2 ст. 1016 ЦКУ ).

Виділяють два види договорів комісії:

1. Договір комісії на продаж товарів . За таким договором комісіонер зобов'язується за дорученням комітента за плату продати товар, що належить комітенту.


Історія України History of Ukraine (субтитри з перекладом)

Схематично відносини за такими договорами можна подати так:

Рис. 1. Схема відносин за договором комісії на продаж товару

2. Договір комісії на купівлю товарів . За таким договором комісіонер зобов'язується за дорученням комітента за плату купити для нього товар у третьої особи.


History: UKRAINE

У цьому варіанті відносини сторін матимуть такий вигляд:

Рис. 2. Схема відносин за договором комісії на купівлю товару

Договір комісії може бути укладено ( ч. 1 ст. 1012 ЦКУ ):

– на визначений строк або без визначення строку;

– з визначенням або без визначення території його виконання;

– з умовою чи без умови щодо асортименту товарів, які є предметом комісії.

Істотними умовами договору комісії є умови про майно, яке комісіонер зобов'язується продати або купити, і його ціну ( ч. 3 ст. 1012 ЦКУ ).

Комітент зобов'язаний забезпечити комісіонера всім необхідним для виконання обов'язку перед третьою особою ( ч. 1 ст. 1016 ЦКУ ). Майно, придбане комісіонером за рахунок комітента, є власністю комітента ( ч. 1 ст. 1018 ЦКУ ).

Отже, договір комісії належить до посередницьких договорів на надання послуг, і право власності на майно, придбане для комітента, до комісіонера не переходить.

Комісіонер зобов'язаний вчиняти правочини на умовах, найбільш вигідних для комітента, і відповідно до його вказівок. Якщо комісіонер вчинив правочин на умовах:

– більш вигідних, ніж ті, які визначив комітент, додатково одержана вигода належить комітентові ( ч. 2 ст.1014 ЦКУ );

– менш вигідних – він зобов'язаний заплатити комітенту різницю між установленою комітентом ціною та фактичною ціною продажу, якщо не доведе, що не мав можливості продати майно за погодженою ціною, а його продаж за нижчою ціною попередив більші збитки ( ч. 3 ст. 1017 ЦКУ ).

Комітент зобов'язаний виплатити комісіонерові плату в розмірі та порядку, установлених у договорі комісії ( ч. 1 ст. 1013 ЦКУ ). Якщо розмір комісійної винагороди не визначено – її виплачують виходячи зі звичайних цін за такі послуги ( ч. 3 ст. 1013 ЦКУ ). Причому комісіонер має право на комісійну винагороду й у тому випадку, якщо договір комісії не було виконано з причин, які залежали від комітента ( ч. 4 ст. 1013 ЦКУ ).

Комісіонер має право відраховувати належні йому за договором суми з усіх грошових коштів, що надійшли до нього для комітента, якщо інші кредитори комітента не мають переважного перед ним права на задоволення своїх вимог із грошових коштів, що належать комітентові ( ч. 1 ст. 1020 ЦКУ ).

Комісіонер також має право на відшкодування витрат, зроблених ним у зв'язку з виконанням своїх обов'язків за договором комісії ( ч. 1 ст. 1024 ЦКУ ). При цьому такі витрати повинні бути дійсно необхідними для забезпечення належного виконання покладеного на комісіонера доручення (витрати з транспортування, навантаження, розвантаження, зберігання товару тощо). Водночас не підлягають окремій компенсації загальні витрати комісіонера, пов'язані з виконанням договору комісії, наприклад, загальногосподарські витрати (оренда, заробітна плата, комунальні послуги).

Згідно з ч. 3 ст. 1016 ЦКУ комісіонер не відповідає перед комітентом за невиконання третьою особою договору, укладеного з нею за рахунок комітента, крім випадків, коли комісіонер був необачний під час вибору цієї особи або поручився за виконання договору (делькредере).

За згодою комітента комісіонер має право укласти договір субкомісії з третьою особою (субкомісіонером), залишаючись відповідальним за дії субкомісіонера перед комітентом. За договором субкомісії комісіонер набуває щодо субкомісіонера права й обов'язки комітента ( ч. 1 ст. 1015 ЦКУ ).

Необхідні документи

Після вчинення правочину за дорученням комітента комісіонер повинен надати комітенту звіт і передати йому все одержане за договором комісії ( ч. 1 ст. 1022 ЦКУ ). Комітент, який має заперечення щодо звіту комісіонера, повинен повідомити його про це протягом тридцяти днів від дня отримання звіту. Якщо такі заперечення не надійдуть, звіт уважається прийнятим ( ч. 2 ст. 1022 ЦКУ ).

Для підтвердження факту надання послуг комісіонера на практиці сторони також складають акт приймання-передачі наданих послуг, який використовується з метою податкового та бухгалтерського обліку. При цьому важливо, щоб згадані первинні документи містили всі обов'язкові реквізити, зазначені в ч. 2 ст. 9 Закону № 996 і в п. 2.4 Положення № 88 , зокрема:

– назву документа (форми);

– дату й місце складання;

– назву підприємства, від імені якого складено документ;

– зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

– посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції та правильність її оформлення;

– особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Особливу увагу треба приділити заповненню реквізиту "перелік послуг" (зміст та обсяг господарської операції). Такий перелік слід максимально деталізувати, оскільки нині контролери та суди особливо контролюють це питання.

Якщо комісіонер під час виконання доручення несе додаткові супутні витрати (на транспортування, зберігання товару тощо), то умови їх компенсації необхідно передбачити в договорі комісії. Щодо отриманих додаткових послуг у договорі комісії варто окремо вказати, що їх купує комісіонер від свого імені, але в інтересах і за рахунок комітента в межах виконання договору комісії без переходу права власності на них до комісіонера. Тоді оподаткування таких додаткових послуг здійснюватиметься за "комісійними" правилами.

До звіту комісіонера слід додати копії документів, що підтверджують факт понесення додаткових витрат. Пов'язано це з тим, що податківці відмовляються визнавати як документ, що підтверджує факт понесення додаткових витрат, один лише звіт комісіонера.

Оптимізація оподаткування з використанням договорів комісії

Є різні варіанти використання договорів комісії в оптимізації оподаткування податку на прибуток, ПДВ і єдиного податку.

Наприклад, у договорах комісії на продаж товару для комітента - платника податку на прибуток оптимізацію досягають з допомогою того, що сам товар продається за реальною продажною ціні, а до витрат належать суми, обчислені виходячи з комісійної винагороди. Відповідно комітент-продавець може "закачати" витрати як комісійну винагороду, які в нього зменшать податок на прибуток. Водночас у комісіонера (зокрема, і платника єдиного податку) під оподаткування підпадає тільки сума комісійної винагороди.

Виходить, що під час використання комісіонерів - платників єдиного податку економія на податок на прибуток у комітента становитиме таку суму:

1) комісіонер – юридична особа, платник єдиного податку за ставкою 3 % із ПДВ:

Епп = (0,18 - 0,03) / 1,2 х КВ1 = 0,125 х КВ1,

де КВ1 – сума комісійної винагороди з ПДВ, грн,

2) комісіонер – юридична особа, платник єдиного податку за ставкою 5 % без ПДВ:

Епп = (0,18 - 0,05) х КВ2 = 0,13 х КВ2,

де КВ2 – сума комісійної винагороди без ПДВ, грн.

За договором комісії комітент передає товар на продаж комісіонерові вартістю 600000 грн (зокрема, ПДВ – 100000 грн). Комісійна винагорода становить 10 % від вартості продажу товару (60000 грн із ПДВ або 50000 грн без ПДВ). При цьому комісіонер є:

1) юридичною особою, платником єдиного податку за ставкою 3 % із ПДВ;

2) юридичною особою, платником єдиного податку за ставкою 5 % без ПДВ.

Визначимо суму економії податку на прибуток у кожному з поданих варіантів.

У першому варіанті економія на податку на прибуток становитиме: Епп = 0,125 х 60000 грн = 7500 грн.

У другому варіанті сума економії податку на прибуток: Епп = 0,13 х 50000 грн = 6500 грн.

Є також можливість оптимізації ПДВ із використанням договорів комісії (див. на цю тему статті "Мінімальна база оподаткування ПДВ: способи оптимізації" , "Нетиповий експорт: податкові ризики" ).

Також на цю тему читайте статті:

"Договори комісії на продаж усередині України: облік у комітента" ;

"Договори комісії на продаж усередині України: облік у комісіонера" ;

"Договори комісії на купівлю всередині України: облік у комітента" ;

"Договори комісії на купівлю всередині України: облік у комісіонера" ;

"Зовнішньоекономічні договори комісії на продаж: облік у комітента" ;

"Зовнішньоекономічні договори комісії на продаж: облік у комісіонера" ;

"Зовнішньоекономічні договори комісії на купівлю товарів: облік у комітента" .

rss