Навигация по сайту
Популярные статьи
Гендерный расчет
Опубликовано: 21.10.2018
Парламент может прописать на законодательном уровне процент женщин, которые должны руководить органами исполнительной власти. При этом сейчас доля женщин на государственной службе выше, чем у мужчин.
Нові вимоги
У Верховній Раді ще з осені минулого року перебувають законопроекти, якими пропонується встановити певну квоту для жінок при формуванні виборчих списків на парламентських виборах. Так, група народних депутатів із фракції ВО «Батьківщина» і ПП «УДАР» підготувала проект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків у виборчому процесі)» (№3411). Натомість «регіонали» подали подібну ініціативу №3411-1.
Психология отношений женщин и мужчин. Что, как и почему? Психолог Наталья Кучеренко. Лекция № 29.
Першим проектом передбачалося, що у виборчих списках представники жодної статі не можуть обійняти більш ніж 70% місць, відповідно до другого – за гендерною меншістю пропонувалося закріпити щонайменше 35% місць. Згодом подібну ініціативу висунув і Уряд, таким чином забезпечивши парламентарям суттєвий вибір можливого варіанта змін. Однак відтоді ці пропозиції не розглядались.
Психоматрица Пифагора. Психолог Наталья Кучеренко, лекция №10.
Натомість народний депутат Тетяна Слюз підготувала проект про внесення змін до ст.16 закону «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» (щодо перебування жінок на керівних посадах в органах державної влади та місцевого самоврядування) (№4122), яким пропонується забезпечити квоту для жінок у керівництві виконавчої влади і місцевого самоврядування.
На якому місці Україна?
Як відзначає Т.Слюз, серед 447 народних депутатів VII скликання тільки 43 жінки, тобто менш ніж 10%, хоча це й найчисельніше їх представництво за всі роки незалежності. За кількістю жінок-парламентарів Україна, за різними даними, посідає 102-105-е місце, поруч з Таїландом, Конго та Кот-д’Івуаром. Загалом же середньоєвропейські параметри представництва жінок у парламентах становлять 23%, а загальносвітові – 14%.
Дещо більше жінок займають депутатські посади в регіонах. Їх серед депутатів обласних рад – 12%, районних – 23%, міських – 28%.
Крім цього, нардеп зазначає, що, за даними Національного агентства з питань державної служби, жінки становлять понад 78% від загальної кількості державних службовців, але серед посадовців вищого рівня їх частка значно знижується.
Тому Т.Слюз пропонує встановити в законодавстві, що «на керівних посадах в органах державної влади та місцевого самоврядування мають перебувати не менш ніж 40% жінок».
При цьому вона наголошує, що подібні тенденції наразі спостерігаються в західних країнах. Так, Європейська комісія прийняла проект пропозиції комісара юстиції ЄС, який містить вимоги, щоб до 2020 р. кількість жінок у наглядових радах підприємств становила щонайменше 40%. Компанії, які не будуть дотримуватися цих стандартів, наражаються на санкції. До того ж деякі з країн ЄС, зокрема Франція, Італія, Іспанія та Нідерланди, вже запровадили у своєму законодавстві квоти для жінок-керівників.
Визначати відповідні квоти для жінок у приватному секторі нардепи, звісно, ще не готові, таких пропозицій наразі немає. А ось правила формування виборчих списків і кадрових призначень у держслужбі можуть бути суттєво відкориговані.