Навигация по сайту

Популярные статьи

Главная Новости

Новини 19 жовтня 2018 року (Право власності на частку у спільному майні подружжя. Судова практика.)

Опубликовано: 22.10.2018

видео Новини 19 жовтня 2018 року (Право власності на частку у спільному майні подружжя. Судова практика.)

Випуск ТСН.12:00 за 19 жовтня 2018 року

Право власності на частку у спільному майні подружжя. Судова практика.



Як і зазначено, сьогодні мова піде про майнові відносини подружжя, а саме про спільне майно та його поділ. На прикладі розберемо справу із судової практики за темою.

До суду звернулася особа з позовом про витребування майна із чужого незаконного володіння. Позивач зазначала, що рішенням суду визнано однокімнатну квартиру спільним сумісним майном, набутим сторонами в період проживання однією сім'єю, як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, здійснено поділ спільного сумісного майна подружжя, визнано право власності на 1/2 частину вказаної квартири за кожною із сторін. Апеляційний суд скасував рішення суду першої інстанції та у позові відмовив. Суд касаційної інстанції направив справу на новий розгляд до апеляційного суду, який залишив в силі рішення суду першої інстанції про визнання за позивачем права власності на частину квартири.


Випуск ТСН.19:30 за 19 жовтня 2018 року (повна версія жестовою мовою)

Відповідач після першого рішення апеляційного суду подарував квартиру особі, яка, в свою чергу, уклала договір купівлі-продажу та продала спірну квартиру. Про це позивач дізналась під час спроби зареєструвати за собою право власності на ту частину квартири у державного реєстратора.


Ток-шоу "Ехо України" від 19 жовтня 2018 року

Позивач просила суд витребувати у покупця квартири як добросовісного набувача на її користь 1/2 частину однокімнатної квартири.

Суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги, оскільки покупець придбав квартиру за відплатним договором і не знав про те, що її придбано у особи, яка не мала права її відчужувати.

Апеляційний суд скасував рішення суду першої інстанції та відмовив у задоволенні позову. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позов у порядку статті 388 ЦК України пред'явлено передчасно, без вирішення питання про визнання недійсним договору дарування, укладеного на час, коли існувало рішення апеляційного суду про відмову у задоволенні позовних вимог про поділ майна, та яке в подальшому було скасовано.

ВС скасував рішення апеляційного суду, а рішення суду першої інстанції залишив у силі.

Суд касаційної інстанції зазначив, що відповідно до частини першої статті 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Також Суд послався на роз'яснення пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, надані у пункті 26 Постанови від 07 лютого 2014 року N 5 "Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав" , згідно з якими власник має право витребувати своє майно із чужого незаконного володіння незалежно від заперечення відповідача про те, що він є добросовісним набувачем, якщо доведе факт вибуття майна з його володіння чи володіння особи, якій він передав майно, не з їхньої волі. При цьому суди повинні мати на увазі, що власник має право витребувати майно у добросовісного набувача лише у випадках, вичерпний перелік яких наведено в частині першій статті 388 ЦК України . Таким чином, захист порушеного права можливий лише шляхом задоволення віндикаційного позову, якщо для цього існують підстави, передбачені статтею 388 ЦК України , які дають право витребувати у набувача це майно.

Тому суд касаційної інстанції зазначив про помилковість висновку апеляційного суду щодо передчасності позовної вимоги з підстав, передбачених статтею 388 ЦК України та щодо того, що позивач спочатку має ставити питання про визнання недійсною першої угоди - договору дарування.

ВС погодився з судом першої інстанції, що 1/2 частина спірної квартири вибула з володіння позивача не з її волі, а набувач не знав і не міг знати, що придбав квартиру за відплатним договором в особи, яка не мала права її відчужувати, а тому захист порушеного права можливий лише шляхом задоволення віндикаційного позову ( постанова від 26.09.2018 у справі N 523/10174/15-ц ).

_______________________________________________________

СХОЖІ НОВИНИ ЗА ПОПЕРЕДНІЙ ПЕРІОД:

31 січня 2018 року (Умови для розірвання шлюбу у судовому порядку)

18 січня 2018 року (Позов до суду і права громадян при цьому за новим ЦПК)

18 січня 2018 року (Cудитися з нового року стало дорожче. Нові ставки судового збору.)

09 січня 2018 року (Вже відомий перелік засобів массової інформації (ЗМІ), що друкуватимуть оголошення про виклик до суду у 2018 році)

rss