Навигация по сайту
Популярные статьи
Оце «скупився»
Опубликовано: 26.01.2019
Було це ще наприкінці 80-х років. Тоді в людей водилися гроші, але в магазинах було порожньо. Іноді привозили крам, та на нього були черги, в які завчасно записувалися.
Один житель Червоноселівки (саме цей випадок мені розповіли у цьому селі) працював механізатором, добре заробляв і того року з дружиною справив новосілля у новозбудованому будинку.
Хотілося молодим обставити свою оселю новими меблями, купити килими, посуд тощо, щоб було затишно. Та й у колгоспі того року зібрали добрий урожай, голова обіцяв дати премію за жнива, видати тринадцяту зарплату.
Якось червоноселівець разом із дружиною були у справах у райцентрі. Звісно, пройшлися магазинами, зайшли і до меблевого. Хоча він був і напівпорожній, але в кутку побачили багато чого, що вони купили б. Оглядаючи крам, молоді розмірковували:
- Отримаємо гроші і купимо й меблеву стінку у зал, і куточок, і стіл, і стільці...
Підбадьорені мрією, молоді повернулися у рідне село.
Минув місяць-другий, і молода сім'я отримала гроші: як виявилося, місцевий голова колгоспу виявився господарем слова і видав і премію, і тринадцяту зарплату.
Молоде подружжя поспішило до райцентру. Спочатку відвідали меблевий магазин. Чоловік покликав до себе продавця.
- Ми беремо ось цю стінку, куточок, стіл, стільці… - почав перелічувати селянин, показуючи на меблі, що були виставлені у магазині.
Продавщиця секунду здивовано дивилася на покупця, а потім випалила:
- Так ці ж меблі не продаються! Це виставка.
- Як не продаються? - не зрозумів покупець, - яка виставка?!
- Це виставка для того, щоб ви подивилися та й начальство, що заходить до нас, бачило, що не порожній магазин.
- А що ж тоді у вас продається? - сердито запитав покупець.
- А ось те, що у кутку магазину! - відповіла продавець, показуючи на чималу купу розкладачок.
Василь Прохорович, смт Куйбишеве, Запорізька обл.