Навигация по сайту

Популярные статьи

Увлекательный поход по Крыму

Мы предлагаем вам увлекательный поход по живописным местам горного Крыма, полюбоваться красотами каньонов и горных водопадов, послушать журчание горных рек и пение птиц, насладиться экзотическими пейзажами

Отдых в Карпатах

Активный отдых - это очень важная часть жизни абсолютно любого человека, который способен обогащать и закалять человека как напрямую физически, улучшая форму, так и духовно, психологически, морально,

Продать часы в ломбарде
Want create site? Find Free WordPress Themes and plugins. Куда продать золотые часы? Необходимость в продаже предметов роскоши возникает нередко. Иногда единовременно нужна крупная сумма денег, и тогда

Кабели и маты купить в Киеве
Системы отопления сегодня гораздо продуктивнее в работе и экономичнее в использовании, чем это было совсем недавно. Если, например, сравнивать традиционное центральное отопление, укомплектованное современным

≡ Купить IN-THERM в Киеве
Отопительные системы в наше время стали более продуктивными и экономичными. Даже, если сравнивать на обычную печь, а центральное отопление, укомплектованное современным котлом с теплым полом, то последний

Реальный мир
Те наши современники, которые думают о завтрашнем дне и всегда стараются быть в курсе событий, пристально следят за событиями в стране и в мире. Мы живем в непростое время стремительных перемен, что требует

Завод металлоконструкций «СПК-Чимолаи
Сам процесс производства металлической конструкции включает в себя 6-ть операций: обработка металла, подготовка, склепка, сборка или сварка всей конструкции, грунтование, отгрузка и покраска всей конструкции.

Купить футбольную форму в Украине
Футбольная  форма  компании  S. A. F. «Проблема судей в том, что они знают правила игры, но не понимают самой игры». говорил один из самых уважаемых футбольных британских тренеров и менеджер

Худи мужские с капюшоном
Одежда нужна каждому человеку, и с этим не поспоришь (кроме, разве что, жителей каких-нибудь тропических островов, которые прекрасно обходятся набедренными повязками из шкурок от бананов, но речь у нас

I
Сегодня существенно важно следить за событиями в стране и в мире. Мы живем в непростое время стремительных перемен, что требует от каждого готовности быстро и адекватно реагировать на события и быть готовыми

Скасування судового наказу

Опубликовано: 22.10.2018

видео Скасування судового наказу

Про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку та ін.

Впровадження у системі цивільної юрисдикції такого явища, як наказне судочинство з питань цивільних справ ще до введення у дію ЦПК України від 18.03.2004 року викликало цілком обґрунтовані непогодження та дискусії у наукових колах юристів України. На думку вітчизняних вчених, існувала ціла низка проблемних питань, що були пов’язані з даним видом судочинства. Зокрема, це питання підвідомчості справ наказного провадження, питання строків наказного судочинства, питання процедур при розгляді справ наказного характеру, питання обґрунтованості судового наказу як особливої форми судового рішення і т.д.



Але найбільше заперечень викликала процедура скасування судового наказу , яка була передбачена Кодексом. Можна стверджувати, що спір на цю тему в наукових колах триває ще досі.

Процедура скасування судового наказу у цивільному процесі

Процедура скасування судового наказу в сучасному цивільному судочинстві України була і залишається предметом дослідження багатьох вітчизняних вчених. Фактично, вчені розділилися на два табори, кожен з яких притримується окремої думки:


Судове засідання за позовом УАВЗ до МЮ про скасування державної реєстрації наказу МВС №622

Перша думка – заява про скасування судового наказу ЦПК не повинна обґрунтовуватися боржником з посиланням на докази; Друга думка суперечить першій і говорить про те, що існуюче правило є доцільним.

Щоб розібратися, яка з цих думок є більш доцільною, ми розглянемо порядок скасування судового наказу, який був закріплений в ЦПК України до та після судово-правової реформи 2010 року у контексті природи наказного судочинства по цивільним справам, виходячи з аналізу сучасної судової практики.


Про скасування наказу щодо накладення дисциплінарного стягнення (порушення строків давності)

До того, як у 2010 році було впроваджено судову реформу, порядок скасування судового наказу був досить простим і залишався незмінним впродовж шести років, з дня вступу в силу ЦПК України у вересні 2005 року.

У цей період оскарження судового наказу здійснювалося судом, який виніс цей наказ. Можливість вимагати перевірки правильності судового наказу вищестоячою інстанцією не була передбачена.

Суд був зобов’язаний направити боржникові копію судового наказу разом із заявою стягувача та доданими до неї документами рекомендованим листом, причому одразу після винесення цього наказу. Стягувачу же в ухвалі суду роз’яснювалося право в разі заперечення проти видачі судового наказу подати до суду заяву про його скасування протягом десяти днів з дня отримання судового наказу.

У разі, якщо від боржника протягом вказаних десяти днів надходила заява про скасування судового наказу , в обов’язки суду входило винесення ухвали про його скасування без виклику сторін справи. Це регулюється статтею 106 ЦПК України.

Окремі вчені коментують такий порядок наступним чином: те, що боржник не погоджується із винесеними щодо нього вимогами, означає, що він оспорює документально підтверджене право кредитора на стягнення з нього грошової суми або витребування рухомого майна. Ця позиція дослідників випливає з узагальнення, яке було введене Верховним Судом України за результатами розгляду справ наказного провадження, оскільки найчастішою практикою було скасування виданих судових наказів незалежно від обґрунтованості заперечень боржника, у зв’язку з тим, що на стадії розгляду заяви в обов’язки суду не входить розгляд доказів.

Така легкість у питаннях скасування судового наказу викликає велику кількість нарікань з боку ряду вчених, які дотримуються думки, що боржник мусить вказати, з чим саме він не погоджується та навести докази, що будуть підтверджувати його заперечення.

Зокрема такі вчені, як С.Я. Фурса та Т.В. Цюра ще до введення у дію нового ЦПК України стверджували, що для того, щоб скасувати судовий наказ, слід надати докази правомірності заперечень боржника. Також при винесенні судового наказу необхідно надати боржникові не лише копію самого наказу, але й копії документів, за якими даний наказ постановлено. Такі дії цілком узгоджуються із ст.120 нового ЦПК і дають можливість боржнику обґрунтовано відповісти на вимоги заявника.

Автори посібника з цивільного процесу за редакцією С.С. Бичкової вказують, що при поданні заяви про скасування судового наказу , боржник зобов’язаний надати докази, що підтверджують існування спору про право. У цьому випадку вже буде неможливо розглядати таку справу у наказному порядку.

Такі вимоги вчених стосуються, в першу чергу, можливості боржників зловживати правом на оскарження судового наказу . Зловживання, в свою чергу, можуть суттєво затягувати вирішення питання захисту прав заявника, оскільки йому, щоб захистити свої права, необхідно буде звертатися до суду за правилами позовного провадження.

У липні 2010 року законодавці офіційно закріпили у чинному законодавстві України позицію цих вчених: була відредагована ст.105 та добавлена ст.1051 ЦПК. Ці статті закріпили необхідність обґрунтування заяви про скасування судового наказу з посиланням на докази.

Судовий наказ у ЦПК

Наразі процедура скасування судового наказу в цивільному процесі радикально видозмінилася, виходячи із зроблених нововведень.

Після видачі судового наказу він, разом із заявою стягувала та доданими до неї документами, на наступний день надсилається рекомендованим листом з повідомленням боржнику (ч.1-2 ст.104 ЦПК). Це робиться для того щоби боржник міг реалізувати своє право на скасування судового наказу. Саме від дати отримання, а не від дати надсилання документів у боржника є десять днів щоби написати заяву про скасування судового наказу (ч.1 ст.105 ЦПК ).

ЦПК України регламентує реквізити даної заяви у ст.105, де новелою є зазначення у ній тих обставин, які підтверджують необґрунтованість вимог стягувача з наведенням доказів, якими боржник обґрунтовує свої заперечення. Тобто боржник зобов’язаний навести конкретні факти, які свідчать про необґрунтованість вимог стягувача, та додати докази, що підтвердять ці факти.

Якщо заява про скасування судового наказу, зразок якої ви можете взяти у наших спеціалістів, не буде містити у собі обґрунтування заперечення боржника або посилання на докази, то суд залишає її без руху та встановлює строк для виправлення недоліків, який не може перевищувати п’яти днів (ч.6 ст.105 ЦПК).

При подачі заяви про скасування судового наказу до суду з дотримання встановленої процедури, виноситься в межах одного дня ухвала про її прийняття (ч.4 ст.1051 ЦПК), яка разом з повідомленням про час і місце розгляду такої заяви надсилається сторонам наказного провадження також у межах одного дня (ч.5 ст.1051 ЦПК). Дана заява відкрито розглядається у судовому засіданні на протязі 10 днів.

Принципово важливим є те, за якими правилами відбувається розгляд такої заяви. З аналізу ч.7 ст.1051 ЦПК випливає, що у судовому засіданні при розгляді заяви про скасування судового наказу зачитується її зміст та заслуховується думка осіб, які беруть участь у розгляді справи. Після чого суддя повинен вирішити: залишити заяву без задоволення або скасувати чи змінити судовий наказ.

Боржник має право подати заяву про скасування судового наказу

Якщо аналізувати вище описану змінену процедуру скасування судового наказу, виходячи з природи наказного судочинства та судової практики розгляду заяв про оскарження судового наказу , очевидним є невдалість сформульованого законодавцем механізму скасування судового наказу, який не тільки ускладнює, але і затягує вирішення справ наказного характеру.

По-перше, наказне провадження є спрощеним видом цивільного судочинства, у якому шляхом економії у процесуальних діях, суд повинен задовольнити безспірну вимогу стягувача.

Висновок про безспірність вимог випливає з аналізу підстав, за якими суд може відмовити у розгляді заяви про видачу судового наказу. Зокрема, серед таких підстав у ст.100 ЦПК вказується така підстава як «із заяви і поданих документів вбачається спір про право». Якщо від боржника вимагати обґрунтування заяви про скасування судового наказу із підтвердженням фактів доказами, то як фактично, так і формально між сторонами виникає спір про право. Така властивість справи, що розглядається, повинна бути притаманна тільки справам позовного, але не наказного характеру. Як вказує М. Свідерська, безспірні вимоги заявника у наказному провадженні випливають із повністю визначених і неоспорюваних цивільно-правових відносин. Якщо боржник їх оспорює (обґрунтовано чи ні), то суд не повинен вирішувати даний спір про право, оскільки це буде суперечити природі самого наказного провадження.

Таким чином, можна стверджувати про деяку непослідовність законодавця: спочатку він вказує, що вимога стягувача не повинна містити у собі спору про право, а потім, коли такий спір виникає у зв’язку із подачею заяви про скасування судового наказу, законодавець вказує суду на необхідність його розгляду.

По-друге, якщо аналізувати правила розгляду заяви про скасування судового наказу, то можна констатувати, що ЦПК не зобов’язує боржника подавати докази на підтвердження наявності чи відсутності тих фактів, які обґрунтовують його заперечення проти вимог заявника. Зокрема, заява про скасування судового наказу повинна містити посилання на докази, але до неї не потрібно подавати докази.

Якщо аналізувати практику винесення ухвал суду про скасування судового наказу, то можна зауважити, що у судовому засіданні зовсім не відбувається дослідження доказів з боку боржника. Згідно ст.1051 ЦПК, головуючий при розгляді заяви про скасування судового наказу зачитує текст такої заяви та заслуховує думку осіб, які беруть участь у справі. Ніяких інших процесуальних дій у порядку розгляду такої заяви діючий ЦПК не вимагає. Тобто, доведення обставин справи, які обґрунтовують заперечення боржника за змістом ст.1051 ЦПК не вимагається. Це положення прямо підтверджується судовою практикою, де судді скасовують судові накази не тільки без дослідження доказів з боку сторони боржника, а також у відсутність самих сторін, виходячи тільки з мотивів заяви .

Окремі судді, не зважаючи на те, що чинне цивільне процесуальне законодавство не вимагає цього, починають встановлювати по суті обставини справи, про які стверджує сторона боржника через дослідження поданих ним доказів; пропонують сторонам подати інші докази, які є у них; перепитують, чи не має потреби витребувати такі докази за допомогою суду й т.п. І після низки таких процесуальних дій потім констатують, що доводи, викладені боржником у його заяві, вимагають додаткового дослідження, а тому судовий наказ необхідно скасувати.

Можемо бачити, що в результаті таких вимог нових доказів з боку судді, наказне судочинство з спрощеного перетвориться у звичайне позовне, водночас із суттєво обмеженими можливостями для обох сторін. У той же час, є абсолютно недоцільним проводити усі описані процесуальні дії для того, щоб винести рішення, що стягувач може звернутися із позовною заявою до суду.

Таким чином, якщо чинне законодавство не вимагає доказувати, а тільки обґрунтовувати необхідність скасування судового наказу, то виникає запитання – для чого обґрунтовувати, якщо суд все одно не перевіряє цього за допомогою доказів. Можна сказати, що законодавець не довів до кінця вирішення цього питання.

По-третє, новелою для наказного провадження стала можливість оскаржити ухвалу суду першої інстанції до вищестоячого суду у випадку, коли не була задоволена заява про скасування судового наказу. Розгляд такої скарги відбувається за звичайними правилами, які використовуються для провадження у суді апеляційної інстанції. Таким чином, сторони наказного провадження формально опиняються у ситуації сторін позовного провадження.

Апеляційна інстанція може не тільки задовольнити чи відхилити апеляційну скаргу на ухвалу суду про залишення заяви про скасування судового наказу без задоволення, але і направити справу на повторний розгляд до суду першої інстанції . Можливість винести спір про право у наказному провадженні на розгляд до суду апеляційної інстанції повністю нівелює таку властивість наказного судочинства як оперативність.

Виходячи з цього, можна констатувати, що механізм скасування судового наказу, який був змінений за судово-правовою реформою 2010 року, істотно зблизив наказне провадження з позовним. Між боржником та стягувачем фактично відбувається змагання у судовому засіданні як у першій, так і апеляційній інстанції, що обумовлює вирішення судом спору про право. Більше того, враховуючи можливість залишення заяви про скасування судового наказу без руху, виклик сторін наказного провадження в судове засідання для розгляду такої заяви, апеляційне оскарження ухвали суду про незадоволення заяви про скасування судового наказу, повноваження суду апеляційної інстанції направити справу на повторний розгляд до суду першої інстанції можна з очевидністю констатувати не тільки наскільки ускладнилася процедура скасування судового наказу, але й наскільки вона затягнута у часі. У свою чергу це повністю перекреслює ті причини, якими законодавець керувався, запроваджуючи наказне провадження у цивільному процесі в 2004 році.

Наказне судочинство представляє собою провадження у безспірних справах, де вимоги заявника мають бути очевидними у вирішенні і підтверджуватись документально. Саме тому, на нашу думку, вимагати від боржника аргументувати заяву про скасування судового наказу з посиланням на докази і, як наслідок, наділяти можливістю суд першої інстанції її розглядати у судовому засіданні за участі сторін, є недоречним. Необхідно повернутися до того механізму скасування судового наказу, який був закріплений у законодавстві до 07.07.2010 р. В інакшому разі наказне судочинство як оперативна форма розгляду цивільних справ повністю себе дискредитує та позбавить заінтересованих осіб альтернативного і привабливого варіанту захисту своїх суб’єктивних прав. І не варто побоюватися того, що легкість скасування судового наказу за до реформеним порядком приведе до зловживання у цій сфері. Згідно статистичних даних, у першому півріччі 2010 року було видано 154,4 тис. судових наказів, з яких було скасовано внаслідок подання заяв боржниками 10,9 тис. (7,05 %). Не варто забувати про ті «мінуси», які буде мати боржник, який змусить стягувача звертатися з позовною заявою до суду.

Консультації з приводу скасування судового наказу у Львові

Якщо вам потрібно проконсультуватися з приводу скасування судового наказу, звертайтесь у Адвокатське об’єднання «Бачинський та партнери». У нас ви можете отримати зразок заяви про скасування судового наказу , порадитись щодо дисциплінарного стягнення до судді та інших питань, пов’язаних з такими справами.

Також ми надаємо і інші юридичні послуги, зокрема, консультації щодо оформлення ліцензії на алкоголь та тютюн , отримання водійського посвідчення для іноземців чи дозволу на будівництво . Наші спеціалісти допоможуть вам уникнути ризиків при оренді офісу .

Ми також надаємо послуги адвоката у кримінальних справах. А щодо операцій з купівлею-продажом квартири чи будинку вас проконсультує адвокат по нерухомості у місті Львів .

 

З питань написання заяв про скасування судового наказу звертайтесь у Адвокатське об’єднання «Бачинський та партнери» за контактами:

Kyivstar +380(96) 0020100

Vodafone +380(50)4317084

стаціонар +380(32)2473544

E-mail: [email protected]

rss