Главная › Новости

Сусіднє село з цікавою історією

Опубликовано: 23.10.2018

Ґрозьово, гора Маґура. 2015 р.

Це село, колишній райцентр, розташоване кілометрів за вісім від в’їзду в Радивилівський район і за 35 кілометрів від Радивилова. Мова йде про Вербу — село в Дубенському районі Рівненської області. Кому випадало бувати в цьому селі, відзначали його чималі розміри, охайність вулиць, наявність важливих соціально-побутових об’єктів, які має далеко не кожний центр сільради. У близькому часі Верба стане центром об’єднаної територіальної громади, про що вже була інформація і в Радивилів.info.

Верба розташована на лівому березі річки Ікви, за 20 км від районного центру – міста Дубно. Поблизу села, об’їзною дрогою, проходить автомобільна траса Київ – Чоп. Має Верба і залізничну станцію Львівської залізниці.

Село розташоване в зоні Малого Полісся: північно-західна частина поселення лежить на висоті 230 м над рівнем моря, південно-східна, що біля річки Іква, – 200 м. Відразу за Вербою починається межа Малого Полісся із Повчанською височиною. На південний схід від села є родовище торфу, яке зараз не розробляється.

Вперше про Вербу згадно в привілеї короля Казимира Дениску Мукосійовичу на м.Збараж (пожиттєво) та села Збаразької волості (довічно) «за вірну службу», виданий 12 січня 1442 року. У 1518 році Верба отримала міське право від короля Сигізмунда І. А 1545 року згадується у ревізії Кременецького замку, де зазначено, що власники сіл Берег і Верба утримували одну з городень. Власником Верби в цьому документі названо Анджея Куньовського.

У 1549 році село придбав шляхтич Михайло Дашкович Єлович-Малинський. У 1564 році він отримав локаційний привілей на заснування містечка і право влаштовувати в ньому торги (раз на тиждень – у четвер) та ярмарок двічі на рік. У західній частині Верби, де сходились шляхи, що вели до Кременця, Дубна, Козина, Радивилова і Бродів, звели ратушу, будинки заїздів. Містечко оточили земляним валом. Частина Верби, що містилася поза межами валу, і надалі лишалася на становищі села. Частина села, що мала статус містечка, була і залишається зараз центром.

У 1774 році в селі проживало 1282 чол., була церква, що володіла 90 десятинами землі, діти навчалися в церковно-парафіяльній школі. Згадується Верба і в «Списке всех почтовых станций в Волынской губернии». Через Вербу пролягав поштово-пасажирський тракт, існувала поштова станція, де було 34 коней.

Після поділу Польщі 1793 року територія, до якої належить Верба, відійшла до Російської імперії. Містечко було центром волості у Дубенському повіті Волинської губернії.

Згідно з енциклопедичним словником Брокгауза і Єфрона, в містечку Вербі налічувалось 124 подвір’я, проживали 1068 жителів, була залізнична станція, 9 крамниць та 8 заїжджих дворів, діяли православна церква та синагога.

На початку XX ст. у Вербі відкривається два деревообробних підприємства. На одному з них працювали 19 робітників, а на другому — 10. Також була фабрика, що виробляла вату, діяли тартак, три млини, смолярне і молочне підприємства.

У 1908 році у Вербі відкрилося земське двокласне училище, де навчались переважно діти заможних селян, торговців, колоністів. Навчались 75 хлопців і 32 дівчини. Почесним наглядачем училища був Дмитро Львович Свєшніков – поміщик, двоюрідний дід відомого дослідника Берестецької битви 1651 року археолога Ігоря Кириловича Свєшнікова.

У часи Першої світової війни біля Верби проходила лінія фронту. З осені 1915 року село перебувало під окупацією німецько-австрійських військ. У червні 1916 року зайняте російським військом під час Брусиловського прориву. У селі збереглися залишки військових споруд німецько-австрійських військ.

З 1919 року Верба – під владою Польщі, село стало центром Вербської гміни Дубенського повіту Волинського воєводства.

У 1939 році територію Західної України приєднано до СРСР, і в 1940 році Верба стає центром Вербського району новоутвореної Ровенської області.

У червні 1941 року село опинилося в зонів однієї з найбільших танкових битв в історії – в районі Дубно – Луцьк – Радивилів. В околицях села йшли жорстокі танкові бої. У березні 1944 року село звільнене від нацистської окупації.

У 1959 році Вербський район було приєднано до Дубенського району.

В селі працює два сільськогосподарських підприємства, шляхо-експлуатаційна дільниця, ВАТ, ЗАТ.

У Вербі є загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, дитячий садок, дитяча музична школа, обласний комунальний заклад «Вербська загальноосвітня санаторна школа-інтернат», відділення Дубенської ДЮСШ, будинок культури, публічно-шкільна бібліотека.

Вербська дільнична лікарня розрахована на 30 ліжко-місць, обслуговує, крім Верби, 13 довколишніх сіл, є поліклініка, обласна протитуберкульозна лікарня.

Залізничним транспортом у Вербу можна дістатися з Рівного та Львова. На станції Верба зупиняються приміські та окремі пасажирські поїзди. У 2010 році закінчене будівництво об’їзної дороги.

У 2007 році створено музей-садибу «Біла хата», подвір’я та будинок якого облаштовані старожитностями українського сільського побуту XVIII – початку XIX століть.

В селі є футбольний клуб «Верба», діє спортивна школа з гирьового спорту.

Відомі уродженці Верби: Братійчук Мотря Василівна — професор-астрофізик, член Міжнародного астрономічного союзу; Ісаєвич Ярослав Дмитрович — український історик, громадський діяч, академік НАН України, автор праць з давньої української історії та культури.

Через Вербу в різні часи проїздили: 1671 рік — французький дипломат Ульріх фон Вердум; 1750 і 1753 роки — філософ Григорій Сковорода; 1844 – історик Микола Костомаров (він згадував: «Опівночі приїхали ми до містечка Верба й заледве достукалися до величезної корчми; із зовнішнього розміру її можна було вважати, що в ній із п’ятдесят кімнат, а насправді лише п’ять. Решта простору зайняте сараєм, конюшнею і двором…»); 1846 рік – Тарас Шевченко (згадав село в повісті «Варнак»: «Из Кременца пошел я через село Вербы в Дубно, а из Дубна на Острог, Корец и на Новгород-Волынский…»); 1847 і 1848 роки — письменник Оноре де Бальзак.

Село згадується у романі Михайла Шолохова «Тихий Дон», у «Кінармійському щоденнику» Ісаака Бабеля.

Верба. Семирічна школа, 1920-і роки.

Верба. Літо 1939 року.

Верба. Українсько-польсько-чеський народний ансамбль. 1936 рік.

Верба. Залізничний вокзал. 1935 рік.

Верба. Сільські учні. 1935 рік.

Верба. Біля приміщення гмінної управи. 1929 рік.

(Використано статтю з Вікіпедії).