Главная › Новости

Виїзна торгівля: особливості організації

Опубликовано: 13.01.2019

Центром спроможної ОТГ стане м. Чоп

Об'єкти, у яких провадять виїзну торгівлю

Відповідно до п. 3 Інструкції № 327 роздрібну торгівлю можна здійснювати в трьох формах:

1) стаціонарна торгівля – сукупність об'єктів роздрібної торгівлі, що розміщені в капітальних будівлях, мають систему спеціальних приміщень, оснащених торгово-технологічним устаткуванням (магазини);

2) напівстаціонарна торгівля – сукупність об'єктів роздрібної торгівлі, що займають окреме приміщення переважно легкої конструкції без великих капітальних витрат і здебільшого не мають торговельного залу для здійснення торгово-технологічних операцій із покупцями (кіоски, ятки тощо);

3) торгівля поза магазинами (зокрема, і пересувна мережа) – сукупність нестаціонарних, пересувних пунктів продажу товарів, які пристосовані для тривалої роздрібної торгівлі товарами населенню на розвіз або рознос (лотки, розкладки, стенди, палатки, автомагазини, автофургони тощо), через торговельні автомати.

Виїзну торгівлю зазвичай провадять в об'єктах другої і третьої груп. Порядок здійснення такої торгівлі врегламентовано Правилами № 369 , при цьому слід дотримуватися й загальних правил торгівлі, зокрема Правил № 185 , № 104 .

Позамагазинний продаж товарів, за якого приміщення не мають торговельного залу для споживачів, належить до роздрібної торгівлі через дрібнороздрібну торговельну мережу. У п. 3 Правил № 369 указано, що такий продаж можна провадити через:

– пункти некапітальної забудови – кіоски, ларі, ларьки, намети, павільйони для сезонного продажу товарів, торговельні автомати;

– засоби пересувної мережі – автомагазини, автокафе, авторозвозки, автоцистерни, лавки-автопричепи, візки, спеціальне технологічне обладнання (низькотемпературні лотки-прилавки), розноски, лотки, столики тощо.

Практично всі об'єкти напівстаціонарної та пересувної дрібнороздрібної торгівлі можуть класифікуватися як малі архітектурні форми (МАФ): стаціонарні МАФи підпадають під поняття напівстаціонарної торгівлі, а пересувні – під торгівлю поза магазинами.

На цей час МАФ у нормативних документах визначено по-різному. Так, згідно з ч. 2 ст. 21 Закону № 2807 МАФ – це елемент декоративного або іншого оснащення об'єкта благоустрою. У цьому Законі до МАФів віднесено серед іншого альтанки, павільйони, навіси, вуличні меблі (лавки, лави, столи).

Згідно з п. 4 Єдиних правил № 198 МАФ для провадження підприємницької діяльності – це невелика (площею до 30 м2) споруда торговельно-побутового призначення, виготовлена з полегшених конструкцій і встановлена тимчасово без спорудження фундаменту .

Зрештою виходить, що головною ознакою віднесення об'єкта до МАФів є факт наявності фундаменту. Якщо в об'єкта немає фундаменту – він належить до МАФів, якщо є – це повноцінний об'єкт нерухомості. Далі піде мова про одержання дозвільної документації саме на МАФ.

Дозвільні документи

У ч. 1 ст. 34 Закону № 2807 вказано, що порядок розміщення МАФів урегламентовано Правилами благоустрою території населеного пункту – нормативно-правовим актом, яким установлюються вимоги щодо благоустрою території населеного пункту.

Правила розробляють на підставі Типових правил № 310 . Згідно з п. 1 розд. VIII зазначеного документа проектувати МАФи потрібно з дотриманням Єдиних правил № 198 і ДБН Б.2.2-5:2011 "Планування та забудова міст, селищ і функціональних територій. Благоустрій територій".

Розміщення тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного або іншого призначення для провадження підприємницької діяльності здійснюють відповідно до Порядку № 244 і Правил № 1417 .

Згідно з п. 2.1 Порядку № 244 підставою для розміщення тимчасової споруди є паспорт прив'язки. Замовник, який має намір установити тимчасову споруду, звертається до відповідного виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, районної держадміністрації із заявою в довільній формі про можливість розміщення тимчасової споруди ( п. 2.2 Порядку № 244 ).

До заяви треба додати ( п. 2.3 Порядку № 244 ):

– графічні матеріали із зазначенням бажаного місця розташування тимчасової споруди, виконані замовником у довільній формі на топографо-геодезичній основі М 1:500 кресленнями контурів тимчасової споруди із прив'язкою до місцевості;

– реквізити замовника (найменування, П. І. Б., адреса, контактна інформація).

Відповідність намірів щодо місця розташування тимчасової споруди комплексній схемі розміщення тимчасової споруди (за її наявності), будівельним нормам визначає відповідний орган із питань містобудування та архітектури, утворений у складі виконавчого органу відповідної сільської, селищної, міської ради, районної держадміністрації, протягом десяти робочих днів із дня подання зазначеної заяви ( п. 2.4 Порядку № 244 ).

Про відповідність намірів замовника щодо місця розташування тимчасової споруди комплексній схемі розміщення тимчасової споруди (за її наявності), будівельним нормам відповідний орган із питань містобудування та архітектури повідомляє замовника в письмовій формі протягом трьох робочих днів із дня такого визначення відповідності намірів або ж замовнику може бути надано аргументовану відмову в реалізації намірів розміщення тимчасової споруди ( п. 2.5 Порядку № 244 ).

Для оформлення паспорта прив'язки замовник звертається до органу з питань містобудування та архітектури з додатковою заявою на оформлення паспорта прив'язки, до якої треба додати ( п. 2.6 Порядку № 244 ):

– схему розміщення тимчасової споруди;

– ескізи фасадів тимчасової споруди в кольорі М 1:50 (для стаціонарних тимчасових споруд), які виготовляє суб'єкт господарювання, що має ліцензію на виконання проектних робіт, або архітектор, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат;

– схему благоустрою прилеглої території, складену замовником або суб'єктом підприємницької діяльності, які мають відповідну ліцензією, архітектором, що має відповідний кваліфікаційний сертифікат, згідно із Законом № 2807 ;

– технічні умови щодо інженерного забезпечення (за наявності), отримані замовником у балансоутримувача відповідних інженерних мереж.

Паспорт прив'язки тимчасової споруди оформлює орган із питань містобудування та архітектури протягом десяти робочих днів із дня подання зазначеної заяви ( п. 2.7 Порядку № 244 ).

Розміщуючи тимчасову споруду, необхідно врахувати вимоги щодо пішохідної та транспортної доступності (розвантаження товарів). У разі розміщення тимчасової споруди на відстані більш як 2 метри від тротуару до нього із тротуару має бути побудовано пішохідну доріжку завширшки не менше ніж 1,5 метра ( п. 7 розд. VIII Типових правил № 310 ).

Біля кожної тимчасової споруди має бути встановлено однотипну урну для сміття, обов'язки з обслуговування якої покладено на її власника ( п. 8 розд. VIII Типових правил № 310 ).

Не допускається користування тимчасовими спорудами та пересувними елементами вуличної торгівлі, якщо їхні власники не дотримуються вимог нормативно-правових актів і нормативно-технічних документів щодо благоустрою прилеглої території та забезпечення належного утримання й використання інженерного обладнання ( п. 9 розд. VIII Типових правил № 310 ).

Водночас із зазначеного порядку є деякі винятки.

Зокрема, холодильне та інше обладнання, яке розміщують поряд із тимчасовою спорудою, необхідне для забезпечення санітарних заходів або дотримання вимог санітарних норм, не потребує отримання будь-якого дозволу. При цьому загальна площа, яку займає таке обладнання, не може перебільшувати 25 % площі цієї тимчасової споруди, а обладнання має бути розміщено поряд із нею ( п. 1.8 Порядку № 244 ).

Дообладнання (переобладнання) приміщень усередині будинків і споруд здійснюють на частині їхньої площі залежно від функціонального призначення й бажаного місця розміщення тимчасової споруди, а також комплексної схеми розміщення тимчасової споруди на підставі договору оренди із власником (користувачем) приміщення будинку, споруди за погодженням з органами державного нагляду, необхідність отримання яких передбачено законами України, з дотриманням будівельних, санітарних і протипожежних норм. У разі дообладнання (переобладнання) приміщень усередині будинків і споруд ІV або V категорій складності розміщення таких приміщень здійснюють відповідно до комплексної схеми розміщення тимчасової споруди ( п. 1.9 Порядку № 244 ).

Розміщення тимчасових споруд під час проведення ярмарку, державних і місцевих святкових, урочистих масових заходів на строк проведення таких заходів здійснюють у порядку, установленому органами місцевого самоврядування ( п. 1.11 Порядку № 244 ).

У деяких місцевих правилах висувають додаткові вимоги до отримання дозвільної документації. Наприклад, у Києві згідно з Порядком № 2027 підставою для розміщення відкритих (літніх) майданчиків є оформлена в установленому порядку довідка про функціональне призначення.

Для оформлення довідки про функціональне призначення доведеться укласти договір про сплату пайової участі. Для цього суб'єкт господарювання готує та подає до відділу (центру) надання адміністративних послуг апарату відповідної районної в м. Києві держадміністрації письмову заяву й документи, передбачені Порядком визначення обсягів пайової участі . Довідку видають лише за умови внесення плати в розмірі 100 % згідно з укладеним договором про сплату пайової участі. Таку довідку оформлюють щорічно, і діє вона з 1 травня до 31 жовтня відповідного року.

Щодо санітарних дозволів у ст. 15 Закону № 4004 передбачено необхідність лише погодження з органами Державної служби України з питань безпеки харчових продуктів і захисту споживачів (Держсанепідслужби вже немає), зокрема, у разі введення в експлуатацію нових і реконструйованих об'єктів виробничого, соціально-культурного та іншого призначення.

На автотранспорт, що перевозить продовольчу сировину й продовольчі товари для дрібнороздрібної торговельної мережі, потрібно оформити санітарний паспорт ( п. 21 Правил № 369 ). Санітарний паспорт видає Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів і захисту споживачів (див. лист Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів і захисту споживачів від 29.06.2016 р. № 15-1-2-6/4653 ).

Також на цю тему читайте статтю "Виїзна торгівля: особливості приймання готівки" .