Главная › Новости

Визнання та класифікація доходів

Опубликовано: 31.10.2018

George Bush, Skull and Bones, the CIA and Illicit Drug Operations

 Норми цього Положення (стандарту) застосовуються підп­риємствами, організаціями та іншими юридичними особами (далі — підприємства) незалежно від форм власності (крім бюджетних установ).

Дохід визначається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винят­ком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Критерії визнання доходу, наведенні в Положенні (стандарті) 15, застосовуються окремо до кожної операції. Проте ці критерії потрібно застосовувати до окремих елементів однієї операції або до двох чи більше операцій разом, якщо це випливає із суті такої госпо­дарської операції (операцій).

Не визнаються доходами такі надходження від інших осіб:

1.    Сума податку на додану вартість, акцизів, інших податків і обов'язкових платежів, що підлягають перерахуванню до бюджету й позабюджетних фондів.

2.    Сума надходжень за договором комісії, агентським та іншим аналогічним договором на користь комітента, принципала тощо.

3.      Сума попередньої оплати продукції (товарів, робіт, послуг).

4.    Сума авансу в рахунок оплати продукції (товарів, робіт, по­слуг).

5.    Сума завдатку під заставу або в погашення позики, якщо це передбачено відповідним договором.

6.     Надходження, що належать іншим особам.

7.     Надходження від первинного розміщення цінних паперів.

Доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за гру­пами:

а)    дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);

б)    інші операційні доходи;

в)    фінансові доходи;

г)    інші доходи;

д)    надзвичайні доходи.

Склад відповідної групи доходів встановлено Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 3 "Звіт про фінансові результати".

Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, інших активів) визнається в разі наявності всіх наведених нижче умов:

-       покупцеві передані ризики й вигоди, пов'язані з правом власності на продукцію (товар, інший актив);

-       підприємство не здійснює надалі управління та контроль за реалізованою продукцією (товарами, іншими активами);

-         сума доходу (виручка) може бути достовірно визначена;

-       є впевненість, що в результаті операції відбудеться збіль­шення економічних вигод підприємства, а витрати, пов' я- зані з цією операцією, можуть бути достовірно визначені.

Дохід не визнається, якщо здійснюється обмін продукцією (товарами, роботами, послугами та іншими активами), які є подібни­ми за призначенням та мають однакову справедливу вартість.

Дохід, пов'язаний з наданням послуг, визнається, виходячи зі ступеня завершеності операції з надання послуг на дату балансу, якщо може бути достовірно оцінений результат цієї операції.

Результат операції з надання послуг може бути достовірно оцінений за наявності всіх наведених нижче умов:

-         можливості достовірної оцінки доходу;

-      імовірності надходження економічних вигод від надання по­слуг;

-      можливості достовірної оцінки ступеня завершеності на­дання послуг на дату балансу;

-      можливості достовірної оцінки витрат, здійснених для на­дання послуг та необхідних для їх завершення.

Оцінка ступеня завершеності операції з надання послуг проводиться:

-         вивченням виконаної роботи;

-      визначенням питомої ваги обсягу послуг, наданих на певну дату, у загальному обсязі послуг, які мають бути надані;

-      визначенням питомої ваги витрат, яких зазнає підприємство у зв'язку із наданням послуг, у загальній очікуваній сумі та­ких витрат.

Сума витрат, здійснених на певну дату, включає тільки ті вит­рати, які відображають обсяг наданих послуг на цю саму дату.

Якщо послуги полягають у виконанні невизначеної кількості дій (операцій) за визначений період часу, то дохід визначається шля­хом рівномірного його нарахування за цей період (крім випадків, коли інший метод краще визначає ступінь завершеності надання послуг).

Якщо дохід (виручка) від надання послуг не може бути до­стовірно визначений, то він відображається в бухгалтерському обліку в розмірі визначених витрат, що підлягають відшкодуванню.

Якщо дохід (виручка) від надання послуг не може бути до­стовірно оцінений і не існує імовірності відшкодування зазнаних ви­трат, то дохід не визнається, а зазнані витрати визнаються витратами звітного періоду. Якщо надалі сума доходу буде достовірно оцінена, то дохід визнається за такою оцінкою.

Визначений дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) не коригується на величину пов'язаної з ним сумнівної та безнадійної дебіторської заборгованості. Сума такої заборгованості визнається витратами підприємства згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 10 "Дебіторська заборгованість". Доходом виз­нається сума зобов'язання, яка не підлягає погашенню.

Цільове фінансування не визнається доходом доти, поки не існує підтвердження того, що воно буде отримане та підприємство виконає умови щодо такого фінансування.

Отримане цільове фінансування визнається доходом протя­гом тих періодів, в яких були зазнані витрати, пов'язані з виконанням умов цільового фінансування.

Цільове фінансування капітальних інвестицій визнається до­ходом протягом періоду корисного використання відповідних об'єктів інвестування (основних засобів, нематеріальних активів то­що) пропорційно сумі нарахованої амортизації цих об'єктів.

Цільове фінансування, що отримане як компенсація витрат (або збитків), яких вже зазнало підприємство, або з метою негай­ної фінансової підтримки підприємства без майбутніх пов'язаних із цим витрат, визнається доходом того періоду, в якому утворила­ся дебіторська заборгованість, пов'язана з цим фінансуванням.

Дохід, який виникає в результаті використання активів підприємства іншими сторонами, визнається у вигляді процен­тів, роялті та дивідендів, якщо:

-        імовірне надходження економічних вигод, пов'язаних з такою операцією;

-        дохід може бути достовірно оцінений.

Такий дохід має визнаватися у такому порядку:

-        проценти (плата за використання грошових засобів, їх еквівалентів або сум, належних підприємству) визнаються у то­му звітному періоді, до якого вони належать, виходячи з бази їх нарахування та строку користування відповідними активами;

-        роялті (платежі за використання нематеріальних активів підприємства /патентів, торгівельних марок, авторського права, прогармних продуктів і т.ін./) визнаються за принципом нарахування згідно з економічним змістом відповідної угоди;

-        дивіденди ( частина чистого прибутку, розподілена між учасниками /власниками/ у відповідності з дольою їх участі у власному капіталі підприємства) визнаються у періоді прийняття рішення про їх виплату.

Дохід відображається в бухгалтерському обліку в сумі справед­ливої вартості активів, що отримані або підлягають отриманню. У разі відстрочення платежу, внаслідок чого виникає різниця між справедли­вою вартістю та номінальною сумою грошових коштів або їх еквіва­лентів, які підлягають отриманню за продукцію (товари, роботи, послу­ги та інші активи), така різниця визнається доходом у вигляді процентів.

Сума доходу за бартерним контрактом визначається за спра­ведливою вартістю активів, робіт, послуг, що одержані або підлягають одержанню підприємством, зменшеною або збільшеною відповідно на суму переданих або одержаних грошових коштів та їх еквівалентів.

Якщо справедливу вартість активів, робіт, послуг, які отри­мані або підлягають отриманню за бартерним контрактом, до­стовірно визначити неможливо, то дохід визначається за справед­ливою вартістю активів, робіт, послуг (крім грошових коштів та їх еквівалентів), що передані за цим бартерним контрактом.

-/span