Главная › Новости

Як закарпатець зцілився голодуванням та думками

Опубликовано: 24.10.2018

Цілюще голодування,  обмежене вживання м’яса та правильний сон

Василь РОГУЛИЧ розповів про те, як постійно залишатися здоровим, повним сил та енергії

Зараз здоровий спосіб життя цікавить все більше закарпатців. Спорт та відмова від шкідливих продуктів, голодування та загартовування організму є прямим ключем до хорошого самопочуття та здоров’я, пише газета « Неділя Закарпатські новини ».

Більше про це знає ужгородець, що займається психофізичними практиками за методикою оздоровчого комплексу «Дев’ять сил», відомої ще козакам Запорізької Січі  Василь РОГУЛИЧ.

Під час наших « Недільних бесід » у прес-центрі газети « Неділя Закарпатські новини » він розповів, як протягом цілого тижня можна не їсти і почуватися при цьому бадьорим та повним сил, як фізичні вправи додають упевненості в собі та як подолати внутрішні страхи і розпочати життя з чистого аркуша.

– Василю, із чого почався шлях до того, що ви вирішили змінити життя?

– Напевно, кожній людині даються якісь випробування. Труднощі були і в мене. Три роки тому я поховав дружину і залишився з дітьми один. Я розумів, що щось потрібно змінювати. І в той час познайомився зі своєю теперішньою дружиною Біанкою. Саме вона мені найбільше в цьому напрямку і допомогла. Я дуже їй вдячний за те, що вона спрямувала мене на правильний шлях, побачила в мені те, що раніше ніхто не бачив. Тож я почав роботу над собою. Добре, що Бог дає сили й можливості. Пройшовши кілька різних практик, різних тренінгів як у офлайні, так і в онлайні, познайомившись із людьми, які в житті багато чого досягли, я почав працювати в цьому напрямку.

  – У чому полягає суть практик, які проводите? Вони включають єдність людини з природою?

– Так. Бог дав нам усі можливості для того, щоб розвиватися. І природа в цьому нам дуже допомагає. Просто нам потрібно навчитися з нею жити в гармонії, співпрацювати. Якщо вранці прокидаємося зі сходом сонця, то автоматично заряджаємося сонячною енергією, променями світила. Плюс сама природа має здатність зцілювати людину, якщо правильно до неї підходити. У цьому, власне, напрямку зараз я й розвиваюся. Енергію ми можемо отримувати від води, від каменя, від усього, що нас оточує.

Щодо практик, то поки що я їх не проводжу, але перебуваю на цьому шляху, тренуюся, їжджу на різні семінари. Останні два роки займаюся за напрямком відомого українця із Запоріжжя Олександра Притули «Дев’ять сил». Він – досить відома особистість, голова Всеукраїнської федерації «Спас»,  автор кількох видань.

«Дев’ять сил» – це система дев’яти основних психофізичних вправ, які пробуджують (за світоглядом козаків-характерників) дев’ять сил людини: силу землі, силу каменю, чоловічу (жіночу) силу, живу силу, силу дерева, силу духу, силу напівсвідомості, змієву силу і Божу силу.

Усі вправи дуже прості, але ефективні, дають ресурс для продуктивності, саморозвитку. Позитивні результати можна відчути вже за кілька місяців занять.

Коли я починав займатися цими вправами, не міг пробігти навіть 300 метрів, задихався. І це було всього два роки тому. Та дружина попросила спробувати ще раз і запевнила, що в мене вийде. Вона вірила в мене. І так ми з середнім сином почали щоранку займатися. Вправи дали дуже хороший результат. Я біг щоразу більше. Тож врешті-решт зміг бігати 40 хвилин без зупинки, а це – 7-8 кілометрів. Виступив навіть на марафоні й достойно подолав 6,5 км. І це мене дуже мотивувало.

– А крім бігу щось практика включає?

– Так. Різні вправи на укріплення дихальної системи, м’язів, на витривалість, психофізичні, на очищення судин, загалом дев’ять різних вправ. Усі вони спрямовані на те, аби людина розвивалася всебічно. З ними можна комбінувати й інші. Я додаю свої, які пам’ятаю ще з дитинства.

– Загартовуванням також займаєтесь? 

– Я завжди дивився, як люди купаються взимку в річці. Якось років 5 тому спробував і сам. Занурився у семиградусний мороз у воду. Після цього, під час тренінгу на Хортиці, де опинився взимку в 14-градусний мороз, повторив… і зрозумів, що якщо поставити перед собою мету, можна досягти дуже багато чого.

– Розкажіть про психофізичні вправи. Чому одночасно ви вирішили тренувати і психіку, і тіло? 

– Психофізичні вправи називаються так через те, що їхній психічний компонент накладається на фізичний рух. Це – загартовування тіла й духу. Коли ми проходимо якісь тренінги, щоб не було страху, потрібно вміти сконцентрувати увагу, переламати в собі щось, аби стати сильнішим, витривалішим, бути готовим до труднощів. Тобто людина починає розуміти, що долати перепони легко.

– Вправи повинні проводитися лише на свіжому повітрі?

– Суть методики саме в тому, що тренуватися можна абиде, навіть на робочому місці. Вправи настільки прості, що їх може виконувати людина будь-якого віку, тобто і в 70, і в 5-6 років. Мій син, якому зараз 13 років, теж добре знайомий із цими вправами, був навіть зі мною на Хортиці.

– Загалом ви ведете активний спосіб життя? 

– Час у мене дуже обмежений. Вранці прокидаюся в 4.30, щоб до 6 годин встигнути почитати, пописати, проробити певні практики, зарядки, обов’язково скупатися. Тож весь вільний час у мене практично зайнятий саморозвитком.

– Родина вас підтримує?

– Так. Дуже. І це мотивує найбільше. Ми з дружиною працюємо над собою і показуємо дітям власним прикладом, як потрібно жити. Адже, вдосконалюючи себе, ми вдосконалюємо і світ довкола себе.

– Чи практикуєте йогу?Зараз цей напрямок стрімко розвивається. 

– У цих вправах також є елементи, взяті з практик йоги. Тому так.

– Ви згадали, що кожен день читаєте щось  для саморозвитку. Що саме? Що можете порекомендувати прочитати іншим?

– Вдосконалюючи себе, ми можемо багато що дати іншим. Якщо ж зупинитися і не розвиватися, дуже швидко можна відстати. Час швидкоплинний. Тому треба весь час рухатися вперед. Читати, чесно кажучи, я почав недавно. Раніше читати не любив. Але поступово почав знаходити книжки, написані людьми, які так само розвивалися, зуміли себе вдосконалити  та досягати високих цілей. Мені подобається Робін Шарма, канадський письменник індійського походження, один з найвідоміших в Америці фахівців з питань лідерства, Вадим Зеланд – письменник, автор світового бестселера «Трансерфінг реальності». А починав із відомого американського письменника Карлоса Кастанеди. Є також багато інших авторів, чиї книги допомагають розвиватися як у духовному напрямку, так і в тілесному. Скажімо, Брайан Трейсі, Ренді Гейдж. Але, як на мене, цілі людина має перед собою ставити більше духовного спрямування. Тоді легше рости і розвиватися. Тому найголовнішою і найважливішою книгою для мене є Біблія. Переконаний, вона повинна бути настільною для кожного. Чому? Це кожен зрозуміє під час читання!

– Ви займаєтеся також голодуванням. Скільки можете витримати без їжі? 

– Колись увечері я не міг заснути, поки не наїмся. Тепер розумію, що це – погано, але тоді не знав. І не було такої людини, щоб підказала. Та й вагу я мав донедавна  94 кілограми, а зараз – 74. Коли я одружився зі своєю коханою жінкою, вона вже практикувала раз на тиждень добу не їсти, тільки пити воду. Я теж спробував. Вперше було важко, як і все, що нам  не знайоме. Але з її допомогою зміг витримати. Тож на наступний тиждень було вже легше. А потім – ще легше. Далі я спробував не їсти три доби. На другий день почалася ломка, як коли людина кидає палити. Мене провокувало все довкола. Відчув десь запах – і вже хотілося щось купити поїсти. А третя доба вже була легшою. Але я витримав. Тож невдовзі вирішив спробувати голодувати сім днів. Я навмисне знаходив місця, де було багато людей і багато запахів, аби виробити в собі силу духу. Тож як пройдуть перші дні, я вже знав. Та мене дуже здивувало, що на п’ятий-шостий день у мене почали з’являтися додаткові фізичні сили. Я почувався набагато сильнішим, ніж зазвичай. А із шостої на сьому добу сил стало ще більше. Я навіть пішов у зал, поставив собі заліза більше – і все було гаразд. Але найцікавіше те, що коли виходив із голодування, а робити це потрібно з легким салатом (наприклад, із моркви, буряку та яблука), після двох ложок страви, захотілося спати. Це подіяло на мене, як снодійне. Я заснув. А потім задався питанням, скільки ж ресурсів організм витрачає на те, щоб перетравити їжу! Невже їжа забирає в нас стільки сил? Це для мене було дуже дивно, адже з’їв я небагато, але відразу відчув кволість і сонливість.

– А в той час, коли не голодуєте, що їсте?

– У м’ясі ми себе обмежуємо, я нещодавно, а дружина – досить давно. Через стан її здоров’я для неї краще так. Переважно харчуємося овочами і фруктами.  При цьому почуваємося позитивно і повними сил.

– Якби до вас звернулася хвора людина, яка хоче почати життя спочатку. Що б ви їй порекомендували?

– Завжди потрібно починати з самого себе. Існують хвороби, які ми можемо собі надумати. Людина часом програмує себе на недуги і при цьому опускає руки. Тож я б передусім порадив не здаватися. Завжди потрібно мати силу волі. Не окремо силу і волю, а разом узяті. Тоді людина готова на великі справи. Неможливого немає. Є багато тих, хто вилікував себе сам, без лікарів. Голодування – для цього дуже хороша практика. Але є й інші методики. У мене є знайомий, Леонід Трюханов, який у простому спортивному залі лікує хворих на рак. До нього приходять пацієнти онколікарень, де вже думають, що життя закінчується. Це – дійсно людина з талантом від Бога, що дає можливість безнадійним відновлювати себе і в фізичному, і в духовному плані. Головне, щоб була віра. У Бога ж неможливого немає. Також дуже важливо вести правильний спосіб життя. Але я маю на увазі не те, що хтось вважає, що правильний спосіб життя – це поспати до 10 годин, але кожен вибирає для себе те, що сам хоче. Я вибрив шлях спати менше, бо сон є ефективним з 22 до 3-4 години ранку. Принаймні, мені цього вистачає, аби чудово виспатись.

– Які три речі ви б порадили змінити в собі тим, хто невдоволений життям?

– Передусім – ставити перед собою мету і досягати її. Ніхто не каже, що буде легко, навпаки – спочатку важко. Але, йдучи до цілі крок за кроком, ми рано чи пізно до неї таки дійдемо. Друге: не варто жити соціумом, бо він дуже може збивати з вибраного шляху. Третє: треба вірити у себе. Якщо є віра, досягати чогось набагато легше. Та віра повинна бути не лише в себе, але і в Бога. Якщо молитися і просити, Він допоможе.

– Чи плануєте відкрити в Ужгороді школу за своїми практиками?

– Планую.  Але поки що це у проекті. Він дуже цікавий, і ми працюватимемо разом з дружиною не в одному, а в різних напрямках.

– Ви вважаєте себе щасливою людиною? 

– Так. Безсумнівно, я – щаслива людина, бо маю чудову дружину, яка розуміє мене з півслова, завжди підтримує, прекрасних діток, якими пишаюся. А це в житті – найголовніше.

– Спасибі за розмову. Успіхів вам у всіх справах і хай здійсниться все задумане.

Марина АЛДОН, газета «Неділя Закарпатські новини», ексклюзивно для zakarpatpost.net