Навигация по сайту
Популярные статьи
«Зовнішньоекономічний договір (контракт) і його фінансові секрети!»
Опубликовано: 08.10.2018
Зовнішньоекономічний договір (контракт) – поняття, яке знайоме кожному успішному бізнесмену, який веде підприємницьку діяльність із закордонними партнерами. Сучасний світ ставить перед бізнесом як нові виклики, так і нові можливості. Завдяки Інтернету та електронному способу обміну інформації з’являються нові можливості реалізовувати свою продукцію на зовнішньому ринку та купувати за кордоном товар за більш вигідними пропозиціями, ніж це можна зробити всередині країни.
Якщо для великих підприємств зовнішньоекономічна діяльність не викликає ніяких труднощів, то для малого та середнього бізнесу розвинути зовнішньоекономічну діяльність стає складним завданням, а іноді навіть неможливим через брак ресурсів, необхідних спеціалістів та складність самих зовнішньоекономічних відносин.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:
В даній статті ми розглянемо загальні вимоги до зовнішньоекономічних договорів та секретні нюанси, які стосуються фінансової та практичної складової цих договорів.
Чим регулюється зовнішньоекономічний договір?
Не дивлячись на велику кількість нормативно-правових актів які регулюють відносини в зовнішньоекономічній діяльності, основних не так багато, це: закони України «Про зовнішньоекономічну діяльність», «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», окремі постанови НБУ, які регулюють фінансову частину договорів ЗЕД, Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів), затверджено наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України.
Ще одне важливе питання, яке стосується ЗЕД, є Інкотермс (англ. Incoterms, International commerce terms) — це міжнародні комерційні умови, розроблені для єдиного тлумачення торгівельних термінів в міжнародній торгівлі (на сьогодні найчастіше застосовують Інкотермс 2010).
Головні вимоги до зовнішньоекономічних договорів визначені у Положенні про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів), зокрема в ньому визначено, що зовнішньоекономічний договір (контракт) – матеріально оформлена угода двох або більше суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов’язків у зовнішньоекономічній діяльності.
В зовнішньоекономічному договорі обов’язково повинні міститися назва договору, дата його укладання, предмет, товар, умови поставки, платежів, упаковки/маркування, санкції тощо.
Опис кожного з цих пунктів ви знайдете в самому Положенні про форму зовнішньоекономічних договорів , а в цій статті ми розглянемо лише декілька з них, а саме: ЦІНА І ВАРТІСТЬ договору та УМОВИ ПЛАТЕЖІВ, оскільки кожен суб’єкт господарської діяльності має на меті отримання прибутку, тому фінансове питання завжди є наріжним каменем в господарській діяльності.
Крім того зовнішньоекономічна господарська діяльність не може здійснюватися без залучення банківських установ, саме від банків ви дізнаєтесь, що таке неповернення валютної виручки, валютний контроль, акредитивна форма розрахунків та багато інших “страшних” та “не зрозумілих” словосполучень.
1. Ціна та загальна вартість зовнішньоекономічного договору
У цьому розділі зазначається ціна окремого товару/послуги, загальна їх ціна. Зрозуміло, що якщо існують товари різної якості, асортименту, ціна встановлюється окремо на кожний товар. Ціна в цьому разі може зазначатися в окремих додатках (специфікаціях), про що вказується в самому договорі.
При розрахунках ціни договору за спеціальної формулою визначається ціна на дату укладання договору. Якщо товар потребує переробки, то зазначається ще заставна вартість, ціна готової продукції та ціна переробки.
Отже якщо Ви домовилися про тривалу співпрацю з компанією-нерезидентом, то загальна вартість зовнішньоекономічного договору повинна приблизно становити суму однієї поставки помноженої на їх заплановану кількість.
Виключення в даному випадку можуть становити зовнішньоекономічні договори за імпортними операціями з авансовими платежами, оскільки, згідно з постановою НБУ №124 від 23.02.2015 р. «Про особливості здійснення деяких валютних операцій» при перевищенні ціни контракту в 5 млн.$ (або їх еквівалент), в такому разі авансові платежі здійснюються тільки з акредитивною формою розрахунків.
Дякуємо! Тепер: 1) Натисніть »ОТРИМАТИ КУПОН« ; 2) Введіть ваше Ім'я та Email, щоб ми змогли надіслати вам КУПОН прямо на пошту! Якщо не приходить - перевірте папку "Спам"!
Насправді, акредитовані форми розрахунків – це зайва купа часу та сил, тому вигідніше зробити декілька зовнішньоекономічних договорів, вартість яких не перевищує 5 млн.$ і зберегти час на «акредитив».
За цією ж постановою підприємець не може купувати іноземну валюту за кредитні кошти , окрім тих, які видані резидентам України в гривні за державною гарантією для фінансування програм, затверджених КМУ для безпеки і обороноздатності держави.
Умови платежів
Ці обов’язкові умови як раз і визначають валюту платежів, спосіб, порядок та строки фінансових розрахунків та фінансові гарантії. В договорі обов’язково повинні зазначатись: умови банківського переказу до (авансового платежу) та/або після відвантаження товару або умови документарного акредитива, або інкасо (з гарантією), визначені відповідно до постанови КМУ і НБУ №444 “Про типові платіжні умови зовнішньоекономічних договорів (контрактів) і типові форми захисних застережень до зовнішньоекономічних договорів (контрактів), які передбачають розрахунки в іноземній валюті”.
Під час визначення умов платежів слід звернути увагу на часовий інтервал між оплатою та отриманням (чи відправленням товару якщо йдеться про експортну операцію). Чому це важливо?
Відповідно до Постанови Правління НБУ від 25.05.2017 р. № 41, НБУ скасував тимчасову норму обмеження максимального строку розрахунків в іноземній валюті (які до цього складали 120 днів), тобто на теперішній час максимальний строк розрахунків по зовнішньоекономічним договорам становить 180 днів, як це визначено в ЗУ «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», отже якщо даний строк буде перевищений то до суб’єкта господарської діяльності органами ДФС будуть застосовані штрафні санкції в зв’язку з неповерненням валютної виручки.
Неповернення валютної виручки
А. Зовнішньоекономічний договір з експорту:
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:
Компанія резидент уклала зовнішньоекономічний договір в якому зазначено, що компанія нерезидент оплачує вартість поставки товару після фактичного отримання товару в термін, що не перевищує 90 календарних днів, але у зв’язку з невизначеними обставинами компанія нерезидент не змогла розрахуватися вчасно та оплатила товар через 200 календарних днів після його отримання. Таким чином компанія резидент одночасно отримала дві фінансові проблеми:
В зв’язку з тим, що строк оплати за експортною операцією перевищив 180 днів, банківська установа зобов’язана передати цю інформацію в органи ДФС, які в свою чергу застосують штрафні санкції на період прострочення платежу. Витрати на супровід судової справи з компанією нерезидентом.Б. Зовнішньоекономічний договір з імпорту:
Компанія резидент уклала зовнішньоекономічний договір в якому зазначено, що вона сплачує авансовий платіж компанії нерезиденту на виготовлення продукції, а компанія нерезидент в свою чергу зобов’язується виготовити і поставити компанії резиденту даний товар протягом 120 календарних днів. В результаті по закінченню 180 днів компанія нерезидент не змогла виконати свої зобов’язання і не поставила товар визначений зовнішньоекономічним договором. В цьому випадку компанія резидент отримала одразу чотири фінансові проблеми:
Компанія резидент втратила кошти в результаті сплати авансового платежу за договором. У зв’язку з тим, що строк сплати авансового платежу та строк поставки товару перевищив 180 днів органи ДФС застосують штрафні санкції на період прострочення поставки товару. У компанії резидента не має товару, за який вона сплатила кошти. Компанія резидент змушена нести витрати на супровід судової справи з компанією нерезидентом.Висновок
Виходячи з вище викладеного робимо висновок, що не дивлячись на схожість зовнішньоекономічних договорів з договорами поставки та купівлі-продажу вони є більш складними у виконанні. Такі фактори як ціна зовнішньоекономічних договорів, спосіб оплати (аванс/по факту) відіграють значну роль і мають бути прописані з урахуванням нюансів, які визначені в законодавстві України.
Для того, щоб запобігти проблемам під час виконання зовнішньоекономічних договорів необхідно звернутися до кваліфікованих юристів ще на етапі переговорів з компанією нерезидентом, а на етапі виконання зовнішньоекономічних договорів кожен свій крок погоджувати з митним брокером та банківською установою в якій обслуговується Ваша компанія.
Про особливості ЗЕД дивіться на відео нижче:
▼ СПОДОБАЛАСЬ СТАТТЯ? ПОДІЛІТЬСЯ З ДРУЗЯМИ! ▼
Корисний матеріал? Оцініть зірочками:
Є питання? Натисніть нижче "ОТРИМАТИ КОНСУЛЬТАЦІЮ"!
Натисніть і підпишіться на «НОВИНИ» або канал «TELEGRAM» та станьте генієм юриспруденції!
Знайшли помилку? Виділіть її і натисніть Ctrl+Enter
Юрист. Експерт з супровіду зовнішньоекономічної діяльності, договірних, господарських та цивільних правовідносин.