Навигация по сайту

Популярные статьи

Главная Новости

Гідравлічний розрахунок трубопроводів систем водяного опалення.

Опубликовано: 12.01.2019

8.2.1. Розрахункова витрата теплоносія в системі опалювання G, кг/ч, слідує визначати по формулі:

, (8)

де Q - теплова потужність системи, кВт, обчислювана по формулі (1);

с - питома теплоємність води, рівна 4,187 ;

Δt - різниця температур теплоносія на вході в систему і на виході з неї, яку для двотрубних систем рекомендується приймати рівною 20, а для однотрубних - 25 або 30°С.

8.2.2. Тиск Рн, кПа, циркуляційного насоса системи опалювання слід визначати по формулі:

, (9)

де - втрата тиску, кПа, в системі опалювання;

- максимальний природний тиск, кПа, який розраховується по формулі:

, (10)

де g - прискорення вільного падіння, рівне 9,8 м/с2;

β - середній приріст об'ємної маси води при охолоджуванні її на 1°С, яке в інтервалі температур теплоносія 65...95°С приймається рівним 0,624 ;

Δt - розрахункова різниця температур води в подаючому і зворотному трубопроводах системи опалення, °С;

Нmax. пр. - відмітка, м, опалювального приладу, самого видаленого по вертикалі від джерела тепла;

Ніт - відмітка, м, джерела тепла.

При розташуванні джерела тепла в підвалі будівлі вираз в дужках формули (10) і, відповідно, величина природного тиску матимуть позитивне значення, а у разі кришної котельні - негативне.

При (10а)

8.2.3. Система опалювання повинна бути законструйована так, щоб виконувалася умова:

, (11)

де А - коефіцієнт, який рекомендується приймати рівним 7 для двотрубної і 5 для однотрубної системи опалювання;

z - кількість гідравлічно відособлених зон, на які система опалювання багатоповерхової будівлі розчленована по вертикалі.

8.2.4. Перепад тиску на термостатичних клапанах двухтрубних систем повинен враховуватися при роботі клапана в зоні пропорційності 2К. При виборі максимального перепаду тиску для термостатичного клапана, розташованого в безпосередній близькості до циркуляційного насоса, рекомендується витримувати умову

. (12)

При установці клапанів перепаду тиску на двотрубних гілках (стояках) втрати тиску в термостатичних клапанах не повинні бути менше величини, яка становить 80% втрат тиску в гілці.

8.2.5. Втрата тиску в термостатичному клапані, що працює в зоні пропорційності 2К, як правило, повинна бути не менше 3 і не більше 25 кПа. Якщо при виконанні умов (11) і (12) потрібна установка термостатичних клапанів з гідравлічним опором більше 25 кПа, рекомендується переконструювати систему опалювання, встановивши на її гілках додаткову кількість клапанів перепаду тиску або (для багатоповерхової будівлі) розбивши її по вертикалі на гідравлічно відособлені зони.

8.2.6. У результаті гідравлічного розрахунку трубопроводів двотрубної системи опалювання повинні бути визначені діаметри трубопроводів і обчислені втрати тиску в циркуляційних кільцях всіх опалювальних приладів системи з метою правильного вибору кожного РТК і його налагоджувального положення з урахуванням розрахункового перепаду тиску.

Розрахунковий перепад тиску на кожному термостатичному клапані, , кПа, розраховується по формулі:

. (13)

де - контрольований перепад тиску, кПа. За відсутності на гілці системи опалювання регулятора перепаду тиску контрольований перепад тиску приймається рівним втраті тиску в системі опалювання ( ). Для гілок системи з регуляторами перепаду тиску приймається рівним заданому перепаду тиску для гілки, який рекомендується приймати рівним 5 -7 кПа;

- сума втрат тиску, кПа, на всіх ділянках подаючого і зворотного трубопроводів, що замикаються на опалювальному приладі циркуляційного кільця системи опалювання або її гілки, якщо перепад тиску в цій гілці підтримується автоматично.

Тип термостатичного клапана і його налагоджувальне положення вибираються по графіках виготівника з урахуванням величин розрахункової для опалювального приладу витрати теплоносія і розрахункового перепаду тиску .

Перепад тиску на термостатичному клапані допускається розраховувати по формулі (13), що не враховує величину природного тиску, що змінюється по поверхах, при дотриманні умов, висловлених в п. 8.2.3. і 8.2.4.

8.2.7. Гідравлічний розрахунок трубопроводів однотрубної системи опалювання виконується з метою вибору діаметрів трубопроводів і арматури, що забезпечує гідравлічну ув'язку паралельних циркуляційних контурів або (при розрахунку із змінними перепадами температур в стояках) задовільний розподіл потоку теплоносія між паралельними контурами циркуляції.

8.2.8. Втрата тиску на ділянці трубопроводу, , кПа, визначається по формулі:

, (14)

де R - питома втрата на тертя, Па на 1 м трубопроводу при витраті GУЧ, кг/ч, визначувана по таблицях або номограмах для гідравлічного розрахунку трубопроводів;

l - довжина ділянки, м;

Σξ - сума коефіцієнтів місцевих опорів на ділянці;

v - швидкість води в трубопроводі, м/c, при витраті GУЧ, кг/ч;

r - густина води, кг/м3;

або по формулі:

, (15)

де SУЧ - сума характеристик, Па/(кг/ч)2, всіх гідравлічних опорів ділянки, що приймаються за довідковими даними.

8.2.9. Розрахункова витрата теплоносія на кожній з ділянок подаючого і зворотного трубопроводу, GУЧ, кг/ч, слід визначати по формулі:

, (16)

де - розрахункова витрата теплоносія, , в системі опалювання, визначуваний по формулі (8);

- сума теплових втрат приміщень, що обігріваються теплоносієм, який проходить через ділянку трубопроводу;

- сума теплових втрат всіх приміщень будівлі, що обігріваються системою опалювання;

 

Тепловий розрахунок

rss